Вікіпедія

Гілаліт

Гілаліт[7] — силікатний мінерал міді хімічного складу Cu5Si6O17·7(H2O).

Гілаліт
Загальні відомості
Статус IMA затверджений (А)[d][1][2]
IMA-номер IMA1979-021
Абревіатура Gil[3]
Хімічна формула Cu₅Si₆O₁₇·7H₂O[4]
Nickel-Strunz 10 9.HE.05[5]
Dana 8 78.4.4.1
Ідентифікація
Сингонія моноклінна сингонія[6]
CMNS: Гілаліт у Вікісховищі

Зустрічається як ретроградна метаморфічна фаза в вапняно-силікатних та сульфідно-скарнових родовищах. Він проявляється у вигляді заповнення тріщин і інкрустацій, пов'язаних з кристалами діопсиду. Зустрічається зазвичай у формі сферул з радіальними волокнами.

Включення гілаліту в кристалі кварцу з Жуазейру-ду-Норті, штат Сеара, Бразилія (розмір: 7,1 x 4,7 x 2,7 см)

Вперше гілаліт був описаний у 1980 році разом із мінералом апачітом у копальні «Крістмас» з мідно-порфірового родовища в окрузі Гіла, штат Аризона.[8] Свою назву він отримав від цієї місцевості. Про його знахідки також повідомляється з району Гудспрингс, округ Кларк, штат Невада; Жуазейру-ду-Норті, штат Сеара, Бразилія та шлакова зона в районі Лавріон, Аттика, Греція.

Примітки ред.

  1. ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
  2. ↑ Williams S. A., Cesbron F. Apachite and gilalite, two new copper silicates from Christmas, Arizona // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 1980. — Vol. 43, Iss. 329. — P. 639–641. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MINMAG.1980.043.329.12
  3. ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
  4. ↑ rruff — Міжнародна мінералогічна асоціація, Університет Аризони.
  5. ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  6. ↑ mineralienatlas.de
  7. ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 98. — ISBN 978-966-360-463-3.
  8. ↑ F.P. Cesbron and S.A. Williams; March 1980;«Apachite and gilalite, two new copper silicates from Christmas, Arizona» Mineralogical Magazine, Vol.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гілаліт&oldid=42363592