Гідроізогіпси (рос. гидроизогипсы, англ. water table contour, hydroisohypses; нім. Hydroisohypsen f pl, Hydrohöhenlinien f pl) —

Рис. 1. Гідроізогіпси на схемі визначення напрямку руху ґрунтових вод
Рис. 2. Схема взаємозв’язку поверхневих і ґрунтових вод (ліворуч – на карті, праворуч – на розрізі): а – ґрунтові води живлять річку, б – річка живить водоносний горизонт, в – з лівого берега водоносний горизонт живить річку, а з правого берега річка живить водоносний горизонт, г – взаємозв’язок ґрунтових і поверхневих вод відсутній. Показано гідроізогіпси.

1) Лінії, що з'єднують на карті (плані) точки з однаковими абсцисами або відносними відмітками висот поверхні безнапірних підземних вод.

2) Горизонталі (ізогіпси) вільної (депресійної) поверхні фільтраційного потоку.

За гiдроiзогiпсами можна визначити гідравлічний похил (градiєнт), а також виявити наявнiсть взаємозв’язку між ґрунтовими та поверхневими водами.

За картою гiдроiзогiпс можна визначити взаємозв’язок ґрунтових і поверхневих вод (Рис.2).

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Інженерна геологія (з основами геотехніки): підручник для студентів вищих навчальних закладів /Колектив авторів: В. Г. Суярко, В. М. Величко, О. В. Гаврилюк, В. В. Сухов, О. В. Нижник, В. С. Білецький, А. В. Матвєєв, О. А. Улицький, О. В. Чуєнко.; за заг. ред. проф. В. Г. Суярка. — Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019. — 278 с.