Гідроксид-іон — однозарядний аніон складу OH.

Модель гідроксид-іону. Атом O намальовано червоним, атом H — білим

Утворюється у водних розчинах внаслідок електролітичної дисоціації води (включно з випадком гідролізу солей) та/або розчинених гідроксидів. Знаходиться у вузлах кристалічної ґратки твердих лугів. Визначається в газовій фазі в ізольованому вигляді за жорстких умов.

Параметри OH в газовій фазі: d(O–H)=0,96 Å, енергія іонізації 176,13 кДж/моль, дає смугу в ІЧ спектрі при 3800 см–1. В нескінченно розведеному, тобто ідеальному, водному розчині абсолютна рухливість складає 17,8·10–8 м²·с⁻¹·В⁻¹. Термодинамічні характеристики наведено в таблиці (для розчину наведено відносні парціальні моляльні величини).

Термодинамічні характеристики гідроксид-іону
Стан частинки ΔHo
утв,298
, кДж/моль
So
298
, Дж·моль⁻¹·К⁻¹
Co
p
, Дж·моль⁻¹·К⁻¹
В газовій фазі –143,2 172,32 29,14
В ідеальному розчині –230,0 –10,5 –139,7
Двохядерний комплекс феруму із двома містковими гідроксид-іонами

В твердих гідроксидах йонний радіус та поляризовність гідроксид-іону великі, тому гідроксиди мають зазвичай рихлу шарувату структуру із великою мірою ковалентним зв'язком метал—OH. При гідролізі солей металів (здебільшого багатозарядних катіонів) утворюються багатоядерні комплексні частинки, в яких гідроксид-іон виконує функцію містка між катіонами, тобто приєднаний одразу до двох катіонів металу.

Див. також ред.

Джерела ред.

  • Гидроксид-анион // Химическая энциклопедия : в 5 т. / гл. ред. И. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энцикл., 1988. — Т. 1 : Абляционные материалы — Дарзана реакция. — Стб. 1092. — Библиогр. в конце ст. — ISBN 5-85270-008-8.(рос.)