Відкрити головне меню

Гідрадені́т (лат. hydradenitis, від грец. ίδρώς «піт» та грец. άδήν «залоза»), нар. суче вим'я, інколи гідроаденіт) — гнійне запалення потових залоз (здебільшого пахвових), спричинюване стафілококами. Відноситься до піодермій.

Гідраденіт
Гідраденіт лівої пахвової ділянки
Гідраденіт лівої пахвової ділянки
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 L73.2
OMIM 142690, 613736 і 613737
DiseasesDB 5892
MeSH D017497
Гідраденіт у Вікісховищі?

Перебіг і ознакиРедагувати

Гідраденіт — це запалення апокринних потових залоз, переважно в пахвових ямках (подеколи також в області статевих органів, заднього проходу тощо), яке спричинює золотистий стафілокок.

Виникненню гідраденіта сприяють ушкодження і підвищена пітливість шкіри, запрілості, цукровий діабет тощо, проблеми гігієни.

За місцевими проявами нагадує фурункульоз — у ділянці запалення з'являється обмежене випинання, болюче, щільне, однак від фурункула відрізняється тим, що не має гнійного стрижня з волосинкою у центрі. Ознаки гідраденіта: поява в товщі шкіри болісного щільного вузла, почервоніння шкіри, згодом — розм'якшення вузла з утворенням абсцесу.

Процес може поширюватись з однієї залози на інші.

Загальний стан при гідраденіті майже не порушується. Температура тіла субфебрильна.

Перебіг гідраденіту затяжний, з періодами загострення і затихання процесу.

ЛікуванняРедагувати

Лікування гідраденіта місцеве й загальне: гігієнічними засобами, антибіотиками, фізіотерапією, імунотерапією, іноді — необхідним є хірургічне втручання.

Місцеве лікування починають з проведення туалету ураженої ділянки: вистригають волосся, протирають шкіру 2—3 % розчином формаліну (для зменшення пітливості). Потім призначають сухе тепло, фізіотерапевтичні процедури (УВЧ, солюкс, кварц). Рекомендується обколювання пеніцилін-новокаїновим розчином.

Загальне лікування полягає у застосуванні антибактеріальної терапії (антибіотики, сульфаніламідні препарати), аутогемотерапії, специфічної імунотерапії (стафілококовий анатоксин, антистафілококовий углобулін). У разі частих рецидивів призначають рентгенотерапію. Перераховані вище заходи поєднують із загальнозміцнювальною терапією (молочно-рослинна дієта, вітаміни), проводять гігієнічні заходи (обробка шкіри в ділянці ураження 2 % борним або камфорним спиртом).

Оперативне втручання застосовують у разі нагноєння (гнояки розтинають і дренують). При рецидивуючому пахвовому гідраденіті іноді застосовують повне видалення волосяної частини шкіри з місцевою пластикою дефекту.

Джерела і посиланняРедагувати