Густав Корнеліус Гурлітт
Густав Корнеліус Гурлітт (нім. Gustav Cornelius Gurlitt; 10 лютого 1820, Альтона (нині Гамбург) — 17 червня 1901 Альтона) — німецький композитор.
| Густав Корнеліус Гурлітт | |
|---|---|
.jpg) | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | нім. Gustav Cornelius Gurlitt |
| Дата народження | 10 лютого 1820[1][2][…] |
| Місце народження | Альтона, Гольштейн-Глюкштадт |
| Дата смерті | 17 червня 1901[1][2][…] (81 рік) |
| Місце смерті | Альтона, Королівство Пруссія |
| Поховання | Friedhof Norderreihe Altonad |
| Громадянство | Королівство Пруссія і Данія |
| Професії | композитор, теоретик музики, музичний педагог, художник |
| Освіта | Лейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона |
| Вчителі | Christoph Ernst Friedrich Weysed |
| Інструменти | орган і фортепіано |
| Жанри | опера і класична музика |
| Батько | Johann August Wilhelm Gurlittd |
 Файли у Вікісховищі | |
Життя і творчість ред.
Г. К. Гурлітт вивчав музику протягом шести років під керівництвом Йоганна Рудольфа Рейнеке. Після перших вдалих виступів у 17-тирічному віці він продовжує своє навчання в Копенгагені. Тут молодий музикант вчиться органної та фортепіанної гри, мистецтва композиції у Крістофа Вейзе. Під час цього навчання в Данії Гурлітт знайомиться з композитором Нільсом Вільгельмом Гаде, і зберігає з ним дружні стосунки протягом усього життя.
З 1842 року композитор протягом чотирьох років живе в комуні Хьорсхольм поблизу Копенгагена, потім переїжджає в Лейпциг, де керує концертами в місцевому Гевандхаузе. Пізніше він приїжджає в Рим — тут викладав живопис його брат, художник Луїс Гурлітт. У Римі музичний талант Корнеліуса Гурлітта швидко знайшов визнання: вже в 1855 році він стає почесним членом папської «Академії ді Санта-Цецилія» (Accademia di Santa Cecilia), в тому ж році він стає професором музики. У Римі Корнеліус також успішно займається живописом.
Після повернення в рідну Альтону Крістіан Август (1798—1869), герцог Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Августенбургський, запрошує Корнеліуса на місце вчителя для своїх двох дочок. Під час Шлезвіг-Гольштейнської війни (1848—1851) Гурлітт служить офіцером в музичній частині данської армії. Після закінчення бойових дій він стає королівським музичним директором Альтони. У 1864 році Гурлітт служить органістом в Альтоні, з 1879 року він — професор композиції в Гамбурзі.
Як композитор Гурлітт був багатогранний і вельми продуктивний. Він створив численні солоспіви, дві оперети, оперу, симфонії, етюди, твори камерної музики. Однак найбільш він відомий як теоретик музики, автор композицій для фортепіано, які аж до наших днів використовуються для навчання початківців музикантів.
З 1847 року Корнеліус Гурлітт був в Альтоні членом масонської ложі «Карл у скелях» (Carl zum Felsen).
Примітки ред.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118962256 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
Література ред.
- Kurt Stephenson: Gurlitt, Cornelius. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 7, Duncker & Humblot, Berlin 1966 ISBN 3-428-00188-5, S. 327
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |