Густав Ернесакс (ест. Gustav Ernesaks; 12 листопада 1908 Пенінгі, Гар'юмаа — 24 січня 1993, Таллінн) — естонський композитор, хоровий диригент. Відіграв виняткову роль у здійсненні Співочої революції в Естонії (1990). Пік творчості припав на 40-80-ті роки XX століття.

Густав Ернесакс
ест. Gustav Ernesaks
Lauluvaljak nov 2011.jpg
Народився 12 грудня 1908(1908-12-12)[1][2][…]
Раазіку (волость), Гар'юмаа, Естонська Республіка
Помер 24 січня 1993(1993-01-24)[1][2][…] (84 роки)
Таллінн, Естонська Республіка[1]
Поховання
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Estonia.svg Естонська Республіка
Діяльність диригент, композитор, хормейстер, музичний педагог, педагог, кінокомпозитор, публіцист
Alma mater Естонська академія музики й театру
Вчителі Артур Каппd
Відомі учні Tiia-Ester Loitmed
Знання мов естонська[2]
Членство Спілка композиторів СРСР
Жанр опера
У шлюбі з Stella Ernesaksd
Діти Ott Ernesaksd
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
народний артист СРСР Ленінська премія
Estonian Red Cross Order Fifth Class
Сталінська премія
IMDb nm1848515

ТворчістьРедагувати

Основу творчості Ернесакса складають хорові пісні. Твір «Моя Вітчизна, моя любов» (Mu isamaa on minu arm) на слова Лідії Койдули став символом національного спротиву в роки окупації військами СРСР. Естонці вважають Ернесакса ідеологом всенародних Співочих свят. За іронією долі, саме він є автором музики Гімну Естонської РСР, який виконувався в країні з 1945 по 1990 рік.

«Грандіозні за своїми масштабами Співочі свята відомі далеко за межами країни (Естонії). Серед тих, хто зробив значний внесок у розвиток хорового співу — народний просвітитель I. Янсен, „батько естонської духової музики“ Д. О. Віркхауз, диригенти I. Каппель, Т. Веттик, Г. Ернесакс», — повідомляє сайт Національної парламентської бібліотеки України.

Окупаційний режим наділив маестро званням Народний артист СРСР 1956 року.

Останній виданий CD-диск із творами композитора — Mu isamaa on minu arm. Eesti Rahvusmeeskoor, 2008 рік.

Зв'язки з УкраїноюРедагувати

1958 року Ернесакс відвідав місто Красноград Харківської області. Під його керівництвом тут виступав Державний академічний чоловічий хор Естонії.

Твір Е. «Гойдалка», поруч з композиціями Сібеліуса та Людіга, входить до репертуару львівського хору хлопчиків «Дударик». Очевидно, це результат участи хору в трьох фестивалях у Естонії.

Естонський чоловічий хор, створений Густавом Ернесаксом, порівнюють з Державною академічною чоловічою хоровою капелою України ім. Л. Ревуцького.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати