Гуревич Юрій Шлемович

Ю́рій Шле́мович Гуре́вич (рос. Юрий Шлёмович Гуревич; нар. 7 травня 1940, Миколаїв) — радянський і американський математик та інформатик, доктор фізико-математичних наук (1968), професор (1969), творець теорії машин абстрактних станів.

Юрій Шлемович Гуревич
рос. Юрий Шлёмович Гуревич
Народився	7 травня 1940(1940-05-07) (83 роки) Миколаїв, Миколаївська область, Українська РСР, СРСР
Країна	США
Діяльність	інформатик, інженер
Alma mater	Уральський державний університет імені О. М. Горького
Заклад	Університет Мічигану Microsoft
Науковий керівник	Petr Kontorovichd
Відомі учні	Philipp W. Kutterd
Аспіранти, докторанти	James Knox Huggins, Jr.d Ruth Suzanne Zeitmand James McCabe Morrisd George Robert Blakley IIId Charles Robert Wallaced Libo Lod
Членство	Європейська академія Association for Computing Machinery
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма (1995) Дійсний член ACMd почесний доктор Гассельтського університетуd (28 травня 1998) член Американської асоціації сприяння розвитку наукиd (2020)
Особ. сторінка	web.eecs.umich.edu/~gurevich/
Гуревич Юрій Шлемович у Вікісховищі

Біографія

Народився 7 травня 1940 року в місті Миколаїв, Українська РСР, СРСР.

У 1957 році вступив на математико-механічний факультет Уральського державного університету, який закінчив у 1962 році. З 1965 по 1969 рік Гуревич викладав в Уральському університеті.

Юрій Гуревич є учень професора Петра Конторовича. Написав понад 200 наукових робіт у галузі алгебри, математичної логіки та комп'ютерних наук.

Викладав математику в Ізраїлі, а потім переїхав до США 1982 року. Найвідоміша його робота радянського періоду присвячена класичній «задачі рішення». В Ізраїлі Гуревич працював із Сахароном Шелахом над монадичними теоріями другого порядку. Теорема Гуревича-Гаррінгтона про забудькувату детермінованість також належить до цього періоду.

Нині Юрій Гуревич працює в дослідницькому підрозділі корпорації «Майкрософт» (США), де він заснував групу розробників програмного забезпечення. Обраний почесним професором у Мічиганському університеті.

Гуревич створив концепцію машин абстрактних станів, яка широко використовується в сучасній інформатиці.

Гуревич є членом ACM, членом Guggenheim, членом Academia Europaea і доктором Honoris Causa Університету Хассельта в Бельгії. У 2014 році він став одним із десяти інавгураційних стипендіатів Європейської асоціації теоретичної інформатики.

У 2005 році став почесним доктором Уральського державного університету.

Наукові публікації

• Э. Бёргер, Э. Гредель и Ю. Гуревич. Классическая проблема принятия решения. Спрингер, 1997.
• Ю. Гуревич. Монадические теории второго порядка. В Дж. Барвайзе и С. Фефермане (ред.), Модельно-теоретическая логика, Springer, 1985, 479–506.
• Ю. Гуревич и Л. Харрингтон. Автоматы, деревья и игры. STOC '82: Материалы четырнадцатого ежегодного симпозиума ACM по теории вычислений, 1982, 60-65.
• Ю. Гуревич и С. Шелах. Ожидаемое время вычисления гамильтоновой задачи о путях. SIAM Journal on Computing 16:3, 1987, 486-502.
• Ю. Гуревич. Средняя комплектность дела. Журнал компьютерных и системных наук 42:3, 1991, 346-398.
• Ю. Гуревич. К логике, приспособленной к вычислительной сложности. В M Richter et al. (ред.), Теория вычислений и доказательств. Конспект лекций Springer по математике 1104, 1984, 175–216.
• Ю. Гуревич. Развивающаяся алгебра 1993: Руководство Липари. В E. Börger (ed.)
• Ю. Гуревич. Последовательные абстрактные конечные автоматы захватывают последовательные алгоритмы. Транзакции ACM по вычислительной логике 1 (1), 2000.
• Н. Дершовиц и Ю. Гуревич. Естественная аксиоматизация вычислимости и доказательство тезиса Чёрча. Бюллетень символической логики 14: 3, 2008, 299-350.
• А. Бласс и Ю. Гуревич. Абстрактные конечные автоматы захватывают параллельные алгоритмы. ACM Transactions on Computational Logic 4 (4), 2003 г., 578–651, и 9 (3), 2008 г., статья 19.

Посилання

• ГУРЕВИЧ Юрий Шлёмович (рос.)
• Гуревич Юрий (рос.)