Гунченко Антоніна Василівна
Антоніна Василівна Гунченко, у шлюбі Селескеріді (нар. 3 липня 1924, Одеса — пом. 10 березня 2004, Москва) — радянська та російська драматична акторка, артистка московського театру імені Є. Вахтангова; Заслужена артистка Російської РФСР (1968).
| Гунченко Антоніна Василівна | |
|---|---|
| Дата народження | 3 липня 1924[1] |
| Місце народження | Одеса, Українська СРР, СРСР |
| Дата смерті | 10 березня 2004[1] (79 років) |
| Місце смерті | Москва, Росія |
| Поховання | Ваганьковське кладовище |
| Громадянство |  СРСР |
| Alma mater | Театральний інститут імені Бориса Щукіна |
| Професія | акторка |
| Нагороди |  |
| IMDb | ID 0348032 |
Життєпис
ред.Антоніна Гунченко у 1945 році вступила до московського театрального Щукінського училища, яке закінчила в 1949 році. Навчалась у класі педагогині Ганни Орочко.
Відразу по закінченню театрального училища була прийнята до трупи театру імені Є. Вахтангова, де пропрацювала до кінця творчої кар'єри: 1949—1995 рр., пішовши на пенсію. 45 років вона працювала на одній сцені, ставши однією з ведучих акторок. А ось в кіно знімалася рідко, бо була зайнята на сцені свого театру. У січні 1968 року була удостоєна звання Заслужена артистка Російської РФСР.
Померла 2004 року після другого інфаркту. Похована у Москві на Ваганьківському кладовищі.
Ролі в театрі
ред.- 1948 — «Напередодні» Івана Тургенєва (кер. пост. Рубен Симонов, Олександр Габович, співпостановниця Ганна Орочко, художник Володимир Дмитрієв) — Олена (вступ)[2]
- 1950 — «Перші радощі» Костянтина Федіна — Ліза Мєшкова[3]
- 1952 — «Два веронці» Вільяма Шекспіра. Режисери: Ганна Орочко та Євгеній Симонов — Джулія[4]
- 1956 — "Філумена Мартурано" Едуардо де Філіппо — Діана[5]
- 1956 — «Шостий поверх» Альбера Жері. Режисери: Микола Гриценко, Діна Андрєєва, Володимир Шлезінгер — Жанна
- 1956 — «Фома Гордєєв» Максима Горького. Режисер: Рубен Симонов — Павлінька
- 1957 — «Місто на зорі», п'єса арбузовскої студії. Режисер: Євгеній Симонов — Леля Корнєва
- 1960 — «Дами і гусари» Александера Фредро. Постановка Олександра Ремізова — служниця Юзі
- 1960 — «Дванадцята година» Олексія Арбузова. Режисер: Рубен Симонов — Яніна
- 1960 — «Загибель богів» Анатолія Софронова. Режисер: Євгеній Симонов — Флоренс
- 1962 — «Олексій Бережний» Євгенія Симонова — Валя[6]
- 1965 — «Насмішкувате моє щастя» Леоніда Малюгіна. Режисерка: Олександра Ремізова — Марія Павлівна Чехова[7]
- 1966 — «Конармія» — за розповідями Ісака Бабеля. Режисер: Р. Н. Симонов — Еліза
- 1978 — «Літо в Ноані» Ярослава Івашкевича. Режисер: Аугуст Ковальчик — Жорж Санд
- 1978 — «Чим люди живі» Лева Толстого — Ірина Іллінська
- 1979 — «Тринадцятий голова» Азата Абдулліна — Перша засідателька
- 1992 — «Одруження Бальзамінова»Олександра Островського. Режисер: Аркадій Кац — Бальзамінова
Ролі в кіно
ред.- 1957 — Поєдинок — повія
- 1958 — Важке щастя — Марія
- 1959 — Місто на зорі — Льоля
- 1968 — Портрет Доріана Грея (телеспектакль) — жінка.
Родина
ред.- Чоловік: Максим Греков (1922—1965) — актор.
Примітки
ред.- ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Напередодні (1948). Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 20 березня 2019.
- ↑ Перші радості (1950). Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 20 березня 2019.
- ↑ Два веронца (1952). Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 20 березня 2019.
- ↑ http://www.vakhtangov.ru/slir/w800-h800/upload/media/ec3d83e695.jpg [Архівовано 19 серпня 2018 у Wayback Machine.] На фото учасники вистави: Максим Греков, Михайло Ульянов, Антоніна Гунченко, Євген Симонов, Юрій Яковлєв, Анатолій Кацинська.
- ↑ https://books.google.com/books?id=pPY-AQAAIAAJ&pg=PA28&lpg=PA28&dq=спектакль+алексей+бережной&source=bl&ots=9FBaGzkCND&sig=xEXAtKD1GIDfRDTNEfOmPAV7q2I&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwi156mk5_jcAhUFVd8KHVpqANEQ6AEwAHoECAgQAQ#v=onepage&q=бережной&f=false[недоступне посилання] «Вогник» May 6, 1962
- ↑ Насмішкувате моє щастя (1965). Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 20 березня 2019.
