Гуляк Юліан Костянтинович
Юліан Костянтинович Ґуляк (або Гуляк, псевдо: «Марко», «Токар», «А-13», «Арпад», «Вир», «Шрам», 15 січня 1915, с. Жизномир, нині Чортківського району — 19 липня 1944, с. Стрілища Старі Бібрецького повіту (нині — Жидачівського району, Львівська область) — провідник юнацтва ОУН Бучацького повіту (з 1937[1]), провідник ОУН Чортківської округи (09.1939 — осінь 1940), Тернопільської області (осінь 1940—1941), керівник організаційної референтури Крайового Проводу ОУН Західних Українських Земель (1941—1944).
| Юліан Ґуляк | |
|---|---|
 Ґуляк Юліан | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 15 січня 1915 с. Жизномир, нині Чортківського району, Тернопільська область,  Україна |
| Смерть | 19 липня 1944 (29 років) с. Стрілища Старі Бібрецького повіту (нині — Жидачівський район, Львівська область) |
| Псевдо | «Марко», «Токар», «А-13», «Арпад», «Вир», «Шрам» |
| Військова служба | |
| Приналежність | Українська держава (1941) |
| Вид ЗС |  УПА |
| Командування | |
| провідник ОУН Чортківської округи (09.1939 — осінь 1940), провідник ОУН Тернопільської області (осінь 1940—1941), керівник організаційної референтури Крайового Проводу ОУН Західних Українських Земель (1941—1944) | |
Життєпис
ред.Дитинство та юність
ред.Народився 15 січня 1915 року с. Жизномир (нині Бучацького району, Тернопільська область, Україна) в селянській сім'ї. Батько загинув на початку Першої світової війни в Італії, залишивши сиротами трьох синів: Михайла (1910 р.н.), Володимира (1912 р.н.) і Юліана. Матір вийшла заміж вдруге за Степана Гаврилюка і в сім'ї народилося ще троє дітей: Ольга (1924 р.н.), Іван та Марія. Родина володіла 25-ма моргами поля і 5-ма — лісу.
Вступив до ОУН[2] під час свого навчався у гімназії.[3][a] Потім закінчив учительську семінарію у Заліщиках,[4] працював учителем.[2] Був активістом національного відродження с. Жизномир — членом Управи товариств «Просвіта», «Луг».
Боротьба в лавах ОУН
ред.Під час польської окупації став бучацьким повітовим провідником юнацтва, потім ОУН, згодом провідником ОУН Чортківської округи. На цьому посту заарештований і утримувався в польській тюрмі до початку Другої світової війни 1 вересня 1939 р.
З вересня 1939 до осені 1940 р. продовжував очолювати ОУН Чортківської округи. З 1940 по 1941 р. — провідник ОУН Тернопільської області.
Під час німецько-гітлерівської окупації (1941—1944 рр.) керував організаційною референтурою Крайового Проводу ОУН Західних Українських Земель. Займався також справою організації підпільної радіостанції «Афродіта». З наближенням фронту Юліан Гуляк з друзями заквартирував у с. Стріличі Старі Бібрецького повіту на Львівщині.
19 липня 1944 р. німецькі карателі обступили Стріличі Старі й почали облаву. Відстрілюючись, «Токар» і його друг «Моряк» — Ярослав Скасків (1922—1944 рр.), обласний провідник ОУН Львівщини, загинули.
19 вересня 1996 року тлінні останки Юліана Гуляка були перепоховані на цвинтарі в рідному селі Жизномир.
Сім'я
ред.Дружина — Теодозія з Підгайних, була його помічницею, застрелилась під час облави мдбістів, щоб не потрапити до лап карателів.[5] Мали сина Юрія (за даними Н. Мизака, його звали Аркадій[6]), який помер у 1944 чи 1945 році, похований у селі Бишки.[7]
Див. також
ред.
Зауваги
ред.- ↑ у книзі Орести Синенької є також відомості, що навчався у Львові → С. 83.; за спогадами Марії Матковської, також навчався у Краківському університеті → С. 23. → Перша зв'язкова.
Примітки
ред.- ↑ Синенька Ореста. За рідний край, за нарід свій… — С. 19.
- ↑ а б Синенька Ореста. За рідний край, за нарід свій… — С. 83.
- ↑ Синенька Ореста. За рідний край, за нарід свій… — С. 23.
- ↑ Савак Б. Гуляк Юліан… — С. 433.
- ↑ Весна Х. Підгайна-Гуляк Теодозія Несторівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 464. — ISBN 978-966-528-318-8.
- ↑ Мизак Н. За тебе, свята Україно. Бучацький повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА: Книга четверта. [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] — С. 138.
- ↑ Синенька Ореста. За рідний край, за нарід свій… — С. 84.
Джерела
ред.- Мизак Н. За тебе, свята Україно. Бучацький повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА: Книга четверта. [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] — Чернівці : Букрек, 2004. — 400 с; іл. — ISBN 966-8500-41-5.
- Савак Б. Гуляк Юліан // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 433. — ISBN 966-528-197-6.
- Синенька О. За рідний край, за нарід свій [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.]. — Тернопіль : Воля, 2003. — 272 с. (8 с. вкл.) — С. 1920, 23, 19, 83—85. — ISBN 966-528-174-7.
Посилання
ред.- Діячі ОУН та УПА загиблі в боротьбі з німцями [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Перша зв'язкова [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.].
|
Це незавершена стаття про вояка або воячку УПА. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |