Гуго Грімме

Гуго Грімме (нім. Hugo Grimme; 6 листопада 1872, Гослар — 2 листопада 1943, Гнефен) — німецький військовий і громадський діяч, генерал зенітних військ.

Гуго Грімме
нім. Hugo Grimme
Народився	6 листопада 1872(1872-11-06) Гослар, Нижня Саксонія, Німеччина
Помер	2 листопада 1943(1943-11-02) (70 років) Гнефен, Людвігслюст-Пархім, Мекленбург-Передня Померанія, НДР
Країна	Німецький Райх
Діяльність	офіцер
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Генерал артилерії запасу  Генерал зенітних військ запасу до розпорядження
Нагороди	Столітня медаль Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Почесний знак Німецького Червоного Хреста Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Нагрудний знак зенітної артилерії люфтваффе
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

23 березня 1891 року вступив в 26-й польовий артилерійський полк. Закінчив військове училище в Анкламі (1892), артилерійське та інженерне училище (1895), Військовий інститут верхової їзди (1903). Служив в артилерії. Учасник Першої світової війни, з 1 липня 1915 по 10 грудня 1916 і з 26 листопада 1918 по 14 липня 1919 року — інспектор зенітної артилерії. З 11 грудня 1916 по 25 листопада 1918 року — начальник відділу ППО в командуванні авіації. Один з творців зенітної артилерії Німеччини. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, займав в основному штабні посади в артилерійських частинах і вищих штабах. З 1 січня 1926 року — командир 5-го артилерійського полку, з 1 липня 1927 року — командувач артилерією 6-го військового округу. 30 вересня 1929 року вийшов у відставку. З 29 квітня 1933 по 30 квітня 1936 року — президент Імперського союзу ППО. 30 квітня 1936 року зарахований в люфтваффе, консультував вище керівництво ВПС з проблем зенітної артилерії. 31 травня 1943 року вийшов у відставку.

Звання

• Фанен-юнкер (23 березня 1891)
• Фанен-юнкер-унтерофіцер (10 липня 1891)
• Фенріх портупеї (18 жовтня 1891)
• Другий лейтенант (17 травня 1892)
• Оберлейтенант (22 березня 1900)
• Гауптман (27 січня 1907)
• Майор (22 березня 1915)
• Оберстлейтенант (18 грудня 1920)
• Оберст (1 лютого 1924)
• Генерал-майор (1 березня 1928)
• Генерал-лейтенант запасу (30 вересня 1929)
• Генерал-лейтенант (1 травня 1935)
• Генерал артилерії запасу (30 квітня 1936)
• Генерал зенітних військ запасу до розпорядження (1 січня 1941)

Нагороди

• Столітня медаль
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з короною і мечами
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Почесний знак Німецького Червоного Хреста 1-го класу
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Орден «За військові заслуги» (Болгарія), командорський хрест
• Нагрудний знак зенітної артилерії люфтваффе

Бібліографія

• Die Entwicklung des deutschen zivilen Luftschutzes
• Gedanken über den Luftschutz in den Kriegen seit 1918
• Die Grundfragen des Selbstschutzes
• Panikstimmung?, in: Wehr und Waffen (WuW), Heft 8, 1937, S. 481–491
• Der Reichsluftschutzbund, Berlin 1937
• Die vierte Kampffront: Der Luftschutz (1939)
• Ehrenblätter der deutschen Flakwaffe, Bernard & Graefe, Berlin 1940
• Der Luftschutz im Weltkriege, in: „Kriegsgeschichtliche Einzelschriften der Luftwaffe“, Sonderband 7, Berlin 1941

Література

• Залесский К.А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. М.: Яуза-Пресс, 2005, ISBN: 5699137688
• Dermot Bradley (Hrsg.), Karl Friedrich Hildebrand: Die Generale der deutschen Luftwaffe 1935–1945. Teil II, Band 1: Abernetty–v.Gyldenfeldt. Biblio Verlag, Osnabrück 1990, ISBN 3-7648-1701-1, S. 393–394.