Грузинський Дмитро Юлонович

Ясновельможний князь Дмитро Юлонович Грузинський (нар. 11 квітня 1803(18030411) — пом. 14 січня 1845, Санкт-Петербург) — грузинський князь з царської династії Багратіонів.

Грузинський Дмитро Юлонович
Нині на посаді
Народився 11 квітня 1803(1803-04-11)
Картлі-Кахетинське царство
Помер 14 січня 1845(1845-01-14) (41 рік)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Похований Олександро-Невська лавра
Країна Російська імперія
Батько Prince Iulon of Georgiad

БіографіяРедагувати

Третій (молодший) син царевича Юлона Іраклієвича (17601816) та Соломії Ревазівни, уродженої княжни Амілахварі (17661827), онук царя Грузії Іраклія II[1].

Дмитро народився 1803 року в грузинській царській родині вже після анексії Картлі-Кахетинського царства Російською імперією. Його батько Юлон Іраклійович був сином передостаннього царя Грузії Іраклія II та претендентом на царський престол в 1800-1804 роках. У 1805 році царевич Юлон разом з родиною, за винятком старшого сина Леона, був депортований царським урядом з Тбілісі вглиб Російської імперії. Спочатку їх поселили в Тулі, потім Юлон з сім'єю отримав дозвіл оселитися в Санкт-Петербурзі[2].

Політична діяльністьРедагувати

У 1820 році двоюрідні брати, князі Дмитро Юлонович і Окропір Георгійович, стали основними лідерами грузинських роялістів у Санкт-Петербурзі та Москві. Вони провели зустрічі з грузинськими студентами і офіцерами в російських містах, намагаючись переконати їх, що Грузія повинна бути відновлена як незалежне царство під владою династії Багратіонів. У 1826 році Димитро допоміг заснувати таємне товариство, яке задумало ідею антиросійського повстання Грузії[3][4]. Найбільш активним центром змовників був Тбілісі, столиця Грузії, де грала велику роль княжна Тамара Юлонівна Батонішвілі, старша сестра Дмитра і фрейліна імператриці. Змовники планували розпочати заколот в Тбілісі в грудні 1832 року. Але змову було розкрито через зраду князя Іасе Палавандішвілі. Учасники змови були відправлені на заслання у віддалені губернії Російської імперії на різні терміни.

Дмитро Юлонович Грузинський був позбавлений княжого титулу і відправлений на заслання до Смоленська[2]. Потім він перейшов на російську державну службу і отримав незначний чин колезького реєстратора. 6 травня 1833 року Дмитро Юлонович отримав від російського уряду титул князя Грузинського.

У 1845 році 41-річний князь Дмитро Юлонович Грузинський помер у Санкт-Петербурзі і був похований в Олександро-Невській лаврі[1]. Він не був одружений і не залишив після себе спадкоємців.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Montgomery, Hugh, ред. (1980). Burke's Royal Families of the World, Volume 2. London: Burke's Peerage. с. 66. ISBN 0850110297. 
  2. а б Bendiashvili, A. (1978). «დიმიტრი ბატონიშვილი [Dimitri Batonishvili]». ქართული საბჭოთა ენცილოპედია. 3. Tbilisi. p. 553. 
  3. Lang, David Marshall (1962). A Modern History of Georgia. London: Weidenfeld and Nicolson. p. 68.
  4. Rayfield, Donald (2012). Edge of Empires: A History of Georgia. London: Reaktion Books. с. 281. ISBN 1780230303. 

ДжерелаРедагувати

  • Montgomery, Hugh, ed. (1980). Burke's Royal Families of the World. Vol. 2. — L.: Burke's Перів. — P. 66. — ISBN 0850110297.
  • Bendiashvili A. (1978). «დიმიტრი ბატონიშვილი (Dimitri Batonishvili)». Georgian Soviet Encyclopedia. ქართული საბჭოთა ენცილოპედია 3. — Tbilisi. — P. 553.