Відкрити головне меню

Грошова реформа в СРСР 1947 року

Один довоєнний карбованець (1938)
Один «новий» карбованець (1947)

Грошова реформа 1947 року або «Сталінська» реформа — комплекс заходів, здійснених урядом СРСР у грошово-фінансовій сфері та спрямованих на ліквідацію відповідних економічних наслідків Другої світової війни 1941—1945.

Зміст

ПричиниРедагувати

В роки війни різко зросли військові витрати, тоді як виробництво споживчих товарів значно скоротилося, зменшився роздрібний товарообіг. Для покриття зростаючого дисбалансу емітувалась велика кількість грошей. Крім того на території, звільненій від німців, в обігу виявилося чимало фальшивих емітованих Третім Рейхом, та просто по злочинному залишених, через неготовність комуністів до війни в підвалах банків грошових знаків. Цих грошей було так багато, що порівняно з ними особисті збереження населення становили невелику суму. Все це збільшило надлишок грошей в обігу, що викликало незабезпеченість грошей товарною масою, як наслідок зниження їх купівельної спроможності.

РеформаРедагувати

14 грудня 1947 РМ СРСР та ЦК ВКП(б) прийняли постанову «Про проведення грошової реформи та про відміну карток на продовольчі та промислові товари». Завданням реформи було зміцнення курсу радянського карбованця шляхом вилучення значної маси грошей з обігу.

Грошова реформа полягала в обміні перебуваючих в обігу грошових знаків на нові у співвідношенні 10:1 і диференційованій переоцінці трудових грошових заощаджень населення: дрібні вклади в ощадних касах (до 3000 руб.), не підлягали переоцінці. По вкладах від 3 000 до 10 000 руб. заощадження скорочувалися на третину, а понад 10 000. — на дві третини. Слід зазначити що накопичення населення були мізерними, так у 1940 р. вони дорівнювали лише 17,3 млн крб., тобто в середньому по 42 крб. на один вклад, або лише 27% середньомісячної зарплати. При таких збереженнях держава вигравала двояко з одного боку, можна було просто нехтувати офіційними особистими збереженнями і надати їм пільговий режим, а з іншого - населення мало зрозуміти, що ощадкаса - надійне сховище збереження готівкових грошей адже вони знецілились значно менше, а вклади до 3000 крб взагалі не зазнали збитів.

Переоцінені були також і накопичення в облігаціях державної позики: облігації масової позики обмінювалися на облігації нової позики у співвідношенні 3:1, облігації 1938 року - у співвідношенні 5:1, облігації 1947 року переоцінці не підлягали.

Одночасно з Грошовою реформою на території СРСР ліквідовувалася введена в роки війни карткова система на продовольчі та промислові товари й запроваджувався перехід до продажу їх у відкритій торгівлі за єдиними державними роздрібними цінами.

НаслідкиРедагувати

 
Робітниці Львівської взуттєвої фабрики отримують заробітну плату грошима зразка 1947 року. Львів, 1960 рік

Грошова реформа привела об'єм грошової маси, що перебувала в обігу, у відповідність з потребами господарства і повністю позбавила можливості використовувати як фальшиві гроші, так і старі радянські, які були вивезені з СРСР. Пільговий обмін заощаджень сприяв швидкому зростанню вкладів населення. Вже в 1960 р. вони зросли в 3 рази, а середній вклад став у 3 рази більшим за середньомісячну зарплату.

Більше того, розпочалося періодичне зниження цін, І це благодійно впливало на настрої населення та зміцнення грошової й фінансової стабільності. Якщо ж глибше глянути на реформу 1947 р., то дії Сталіна були зумовлені суворою необхідністю. Адже з розширенням виробництва внаслідок відбудови народного господарства нагромаджувалася надлишкова кількість товарів, які не могло придбати населення, тому що не мало відповідної кількості готівкових грошей. Щоб цього в майбутньому не трапилося, економісти пропонували здійснити обмін грошей на нові купюри у відношенні 5:1. Сталін же в поданому проекті закреслив цифру "5" і написав "10". Внаслідок цього склалася невідповідність між товарною масою, яка з відбудовою народного господарства швидко зростала, та грошима, маса яких кожного разу ставала недостатньою; тому щорічно потрібно було усувати цей розрив черговим зниженням цін.

Однак реформа призвела до конфіскації грошей у тих, хто заощадив певні суми вдома, чи мав суму більшу за 3 000 крб. Особливо боляче реформа вдарила по селянству, яке знову було ошукане державою. В умовах повної відсутності установ Ощадбанку на селі, обмін готівкових грошей, що зберігалися у селян вдома, здійснювався за невигідним співвідношенням 1:10. В перший рік після реформи роздрібні ціни знизилися на 17%, найбільший зиск з цього отримали громадяни які тримали гроші в ощадкасі і вклад їх не перевищував 3000 крб. Найбільших збитків зазнали ті хто тримав гроші вдома, вони були вимушені обміняти їх на суму в 10 раз меншу, тому зниження цін на 17% було слабою втіхою.

В умовах грошової реформи 1947 р. був використаний накопичений країною досвід проведення попередніх реформ. Грошова реформа 1947 року значно відрізнялася від реформ 1922-1924 років, що пояснюється відмінностями в організації військової економіки в 1941-1945 рр.. і в період «воєнного комунізму» в 1918-1920 рр..

Друга грошова реформа була проведена в дуже короткий термін, у той час як перша реформа тривала протягом двох років при великій протидії населення.

ДжерелаРедагувати