Відкрити головне меню

Історія утворенняРедагувати

Ідея створення люстраційного комітету була проголошена 26 лютого 2014 року на Майдані під час формування постреволюційного уряду[1]. Очолити комітет запропонували громадському активісту Єгору Соболєву. У цей же день було створено сторінку Комітету на фейсбуці, де закликали "викладати в коментах бачення і пропозиції" щодо роботи цієї організації[2]. На основі обговорення 4 березня Соболєв представив на розгляд уряду пропозиції стосовно легітимації установи: від створення нового спеціального органу влади до реорганізації існуючої Національної агенції з державної служби[3]. Проте Арсеній Яценюк, який очолив уряд, не підтримав жоден з варіантів творення комітету як урядової установи[4]. Тому активісти продовжували діяти як громадська ініціатива, першочерговим завданням якої була розробка люстраційного законодавства. Громадський люстраційний комітет був офіційно зареєстрований як громадська організація 24 листопада 2014 року. 

Розробка люстраційного законодавстваРедагувати

На думку активістів, найпершими під люстрацію мали потрапити Янукович з його топ-чиновниками та судді[5]. Першим кроком до цього мав стати Закон України «Про відновлення довіри до судової влади», ухвалений Верховною Радою 4 квітня 2014. Активісти люстраційного комітету по всій країні взялися контролювати переобрання голів судів[6][7][8][9], проте попри незначні успіхи керівниками більшості судів залишились ті самі люди, що засвідчило небажання суддівського корпусу до самоочищення[10]. Вже у квітні 2014 року робоча група правників-волонтерів на чолі з Єгором Соболєвим розробила проект Закону «Про люстрацію в Україні»[11], який стосувався не тільки суддів, але й більшості чиновників часів Януковича. Законопроект був зареєстрований у Верховній Раді України, проте так і не був включений до порядку денного. На цей час вже активно функціонувала фейсбук-сторінка, був створений сайт і налагоджений прийом люстраційних скарг від громадян[12]. До розробки люстраційного законодавства було залучено близько 100 українських та зарубіжних експертів, правознавців, громадських активістів, представників ЗМІ, бізнесу та влади в Україні[13]. У травні 2014 року на основі проекту Закону «Про люстрацію в Україні» було розроблено новий законопроект — «Про очищення влади». Завдяки польському фонду «Відкритий діалог» текст цього законопроекту було перекладено 8 мовами та проаналізовано 25 європейськими експертами[14]. 13 червня активісти передали текст законопроекту Президенту Порошенку для внесення на розгляд Верховної Ради[15][16]

Боротьба за Закон «Про очищення влади»Редагувати

Не дочекавшись реакції від Президента, Єгор Соболєв кілька тижнів поспіль закликав активістів та небайдужих під стіни Верховної Ради, щоб вимагати від народних депутатів зареєструвати, розглянути та проголосувати за законопроект «Про очищення влади» [17]. 24 липня законопроект було зареєстровано у Верховній Раді України[18]. 5 серпня 2014 року лідери політичних партій ВО «Батьківщина», ВО «Свобода» та Партія «УДАР» офіційно відмовились від своїх люстраційних законопроектів і оголосили про підтримку проекту закону «Про очищення влади» № 4359а. 14 серпня під тиском громадськості Закон був прийнятий у першому читанні, «за» проголосували 252 парламентарі[19][20][21]. Під час доопрацювання законопроекту до другого читання було розглянуто близько 100 пропозицій змін, а засідання робочої групи відбувались у відкритому режимі[22]. Завдяки громадському тиску та проведенню багаточисельних акцій під стінами парламенту, 16 вересня 2014 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про очищення влади»[23][24][25]

Президент України Петро Порошенко 9 жовтня підписав закон «Про очищення влади»[26], який набув чинності 16 жовтня після публікації в «Голосі Україні»[27][28]

Контроль за люстрацієюРедагувати

 
Павло Петренко представляє членів новоствореної Громадської ради з питань люстрації при Мін'юсті

Формування Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиціїРедагувати

Одразу після підписання Президентом Закону України «Про очищення влади» Громадський люстраційний комітет ініціював проведення конкурсу з формування Громадської ради з питань люстрації, створення якої передбачене Законом. 13 жовтня під час спільного брифінгу голови Комітету Єгора Соболєва та Міністра юстиції Павла Петренка було оголошено три критерії, за якими відбиратимуться кандидати: 1. кришталева репутація; 2. багаторічний досвід боротьби з корупцією як журналіст або громадський активіст; 3. готовність пройти люстраційну перевірку[29]. Більше 500 людей, повний список яких був опублікований у відкритому доступі, надіслали свої біографії для участі у конкурсі на формування Громадської ради з питань люстрації при Мін'юсті[30]. Дванадцятеро з них увійшли до складу новосформованої ради:

  1. Карл Волох, громадський активіст, один із розробників Закону «Про очищення влади»
  2. Максим Маньковський, громадський активіст, організатор акцій на підтримку люстраційного закону
  3. Людмила Козловська, Президент Фундації «Відкритий діалог»
  4. Максим Опанасенко, журналіст-розслідувач в сфері освіти
  5. Анна Бабінець, журналіст-розслідувач в сфері оборони
  6. Денис Бігус, журналіст-розслідувач корупційних схем
  7. Сергій Іванов, журналіст, блогер
  8. Олекса Шалайський, засновник проекту «Наші гроші»
  9. Марія Землянська, журналіст-розслідувач у сфері охорони здоров’я
  10. Тетяна Пеклун, одна із засновників руху «ЧЕСНО» активістка Центру протидії корупції
  11. Наталія Седлецька, журналіст-розслідувач
  12. Дмитро Гнап, журналіст проекту «Свідомо.Інфо» та «Громадського телебачення»

Очолити Громадську ради з питань люстрації при Мін'юсті запропонували Єгору Соболєву[31]. Пізніше замість Олекси Шалайського до складу Ради увійшла Севгіль Мусаєва, новопризначений головний редактор «Української правди». Склад ради було затверджено відповідним наказом Міністра юстиції[32]. Єгор Соболєв склав повноваження секретаря Громадської ради оразу після набуття повноважень народного депутата України, новим секретарем Громадської ради було обрано Максима Маньковського.

Моніторинг та аналітикаРедагувати

Після набуття чинності Законом «Про очищення влади» активісти Громадського люстраційного комітету розпочали системний моніторинг процесів люстрації:

  • аналізували посадовців, що потряпили до Єдиного реєстру люстрованих осіб[33][34];
  • інформували про початок проведення перевірок у різних органах, відповідно до Плану проведення перевірок, затвердженого Кабінетом Міністрів[35];
  • відстежували судові процеси стосовно поновлення на посадах люстрованих чиновників[36][37];
  • перевіряли чиновників, які залишалися на посадах всупереч вимогам Закону[38][39];
  • викривали відверті факти саботажу Закону з боку посадовців[40][41];
  • фіксували спроби посадовців уникнути люстрації[42].

Коли за кілька місяців роботи стало очевидно, що вище державне керівництво саботує процеси люстрації, перейшли до більш рішучих дій.

Боротьба з саботажем ЗаконуРедагувати

У січні 2015 активісти домоглися звільнення заступника Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-коммунального господарства Дмитра Ісаєнка, який намагався уникнути люстрації завдяки статусу учасника бойових дій[43]. Активісти Громадського люстраційного комітету привернули увагу до цієї особи Громадської ради з питань люстрації при Мін'юсті Дмитра Гнапа, який зробив скандальне розслідування[44]. 13 січня Єгор Соболєв разом з іншими депутатами змусив Ісаєнка написати заяву про відмову від статусу учасника АТО[45], а вже наступного дня було зроблене відповідне подання про звільнення заступника міністра з посади[46]. 16 січня активісти Громадського люстраційного комітету повідомили, що другий заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-коммунального господарства Андрій Білоусов теж написав заяву про відмову від такого ж статусу[47][48].

23 січня 2015 до 100 днів дії люстраційного закону активісти Громадського люстраційного комітету провели акцію під Адміністрацією Президента під назвою «Президент і люстрація: 100 днів саботажу»[49][50][51]. Учасники мітингу передали Президенту список посадовців, які не були звільнені ще під час так званої «автоматичної» люстрації, яка закінчилась в жовтні 2014, а отже, незаконно перебувають на посадах.

Наприкінці січня-початку лютого 2015 активісти Громадського люстраційного комітету оприлюднили результати своїх досліджень, в яких йшлося про те, що Генеральна прокуратура є найбільшим саботажником Закону «Про очищення влади»[52]. Одночасно у Верховній раді почали збір підписів за відставку Генерального прокурора Віталія Яреми[53][54]. Вже 10 лютого під тиском громадськості Ярема був звільнений з посади[55]. Разом з ним пішли два його одіозних заступники — Олег Бачун та Анатолій Даниленко[56].

12 лютого Громадська рада з питань люстрації при Міністерстві юстиції та Громадський люстраційний комітет подали позов до суду на Генеральну прокуратуру через те, що керівництво не звільняє прокурора Донецької області Миколу Франтовського, який підпадає під критерії так званої «автоматичної» люстрації. Відповідно до тексту позову, Микола Франтовський мав бути звільнений ще в жовтні 2014, а отже, 4 місяці незаконно перебуває на посаді[57][58]. Вже за 2 дні Микола Франтовський був звільнений[59].

ТОП-50 «недолюстрованих»Редагувати

26 лютого 2015 під час прес-конференції до річниці створення Громадського люстраційного комітету його засновники оприлюднили список ТОП-50 посадовців[60], звільнення яких за люстрацією добиватимуться, а також оголосили про формування реєстру осіб, яким протягом 10 років заборонено займати державні посади відповідно до вимог Закону України «Про очищення влади»[61][62][63].

Люстраційний реєстр Громадського люстраційного комітетуРедагувати

28 квітня голова Громадського люстраційного комітету Єгор Соболєв під час прес-конференції оголосив про запуск онлайн-реєстру осіб, що підлягають люстрації[64][65][66].  До рестру, який створили активісти Громадського люстраційного комітету, потрапили люди, яким відповідно до Закону «Про очищення влади» заборонено обіймати державні посади протягом наступних 10 років[67]. На момент відкриття в реєстрі перебувало 755 посадовців, які підпадали під дв критерії Закону: сукупно не менше року перебували на посадах під час режиму Януковича та ті, хто не звільнився за власним бажанням під час Євромайдану.

Дайджест люстраціїРедагувати

З грудня 2014 року Громадський люстраційний комітет публікує регулярні дайджести про актуальні новини з питань очищення влади.

КерівництвоРедагувати

Органом управління громадського об’єднання є загальні збори.

Першим Головою організації був Єгор Соболєв. У липні 2015 новою Головою Ради організації було обрано Олександру Дрік.

Серед співзасновників організації: Тетяна Козаченко, адвокат, нині обіймає посаду Директора Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції; Максим Маньковський, секретар Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції. 

ПриміткиРедагувати

  1. «Майдану показали майбутніх міністрів. Хто вони?», Українська правда (26 лютого 2014)
  2. «Соболєв буде формувати поки неіснуючий люстраційний комітет із "людей з кришталевою репутацією"», ТСН.ua (27 лютого 2014)
  3. «Про сумнівні призначення», блог Єгора Соболєва на Українській правді (6 березня 2014)
  4. Єгор Соболєв: «Процес люстрації заблоковано», Тиждень.ua (18 липня 2014)
  5. «СОБОЛЄВ ПРОПОНУЄ ПОЧИНАТИ ПРОЦЕС ЛЮСТРАЦІЇ ЧИНОВНИКІВ ВЖЕ ЦЬОГО ТИЖНЯ», 5 канал (10 березня 2014)
  6. «Люстрація суддів в Україні буксує», DW (25 квітня 2014)
  7. «Глава люстраційного комітету Єгор Соболєв разом з представниками Самооборони зірвали заплановані вибори суддів Вищого господарського суду України», espreso.tv (11 квітня 2014)
  8. «Люстрація судів. У країні ідуть бої за чесні суди, успіхи перемінні», Тексти.org.ua (30 квітня 2014)
  9. «Громадськість зірвала проплачені вибори суддів Вищого господарського суду», ZIK (11 квітня 2014)
  10. Єгор Соболєв: «Нинішня парламентська коаліція є відвертим саботажником ідеї очищення держави», KURS.if.ua (3 червня 2014)
  11. «Проект Закону про люстрацію в Україні», офіційний веб-портал Верховної Ради України (15 квітня 2014)
  12. «Люстраційний комітет закликає повідомляти про зловживання посадовців та шукає волонтерів» Архівовано 2 квітень 2015 у Wayback Machine., Громадський простір (17 березня 2014)
  13. Фонд провів конференцію по люстрації в Україні, 4 квітня 2014
  14. «Закон "Про очищення влади" буде виконано лише за Вашої участі», блог Єгора Соболєва на Українській правді (16 жовтня 2014)
  15. «ЛЮСТРАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ ПЕРЕДАВ ЗАКОН "ПРО ОЧИЩЕННЯ ВЛАДИ" ПОРОШЕНКОВІ», ТВі (13 червня 2014)
  16. «Яку люстрацію ми запропонували Петру Порошенку», блог Єгора Соболєва на Українській правді (13 червня 2014)
  17. «Люстраційний комітет» під ВР вимагав, щоби депутати прийняли закон «Про очищення влади», ZIK (18 липня 2014)
  18. «У ВР зареєстрували закон про очищення влади», ZIK (24 липня 2014)
  19. «Рада прийняла законопроект про люстрацію у першому читанні», Дзеркало тижня (14 серпня 2014)
  20. «Рада прийняла за основу проект закону про люстрацію», Ліга (14 серпня 2014)
  21. «Рада в першому читанні прийняла законопроект про люстрацію», 24 канал (14 серпня 2014)
  22. «До люстраційного законопроекту «Про очищення влади» подано понад 100 пропозицій» Архівовано 14 березень 2016 у Wayback Machine., Європейська правда в Україні (27 серпня 2014)
  23. «Рада ухвалила закон про очищення влади», 24 канал (16 вересня 2014)
  24. «Депутати ухвалили закон про люстрацію», УНІАН (16 вересня 2014)
  25. «НАРДЕПИ ПРИНЯЛИ ЗАКОН ПРО ОЧИЩЕННЯ ВЛАДИ, ГРОМАДЯНИ ПАЛЯТЬ ШИНИ БІЛЯ РАДИ», 5 канал (16 вересня 2014)
  26. «Президент підписав Закон про люстрацію» Архівовано 9 жовтень 2014 у Wayback Machine., офіційне інтернет-представництво Президента України (9 жовтня 2014)
  27. «Закон про люстрацію опублікували в "Голосі України"», Українська правда (15 жовтня 2014)
  28. «В Україні набув чинності закон про люстрацію», Дзеркало тижня (16 жовтня 2014)
  29. «Відео: Як працюватиме громадська рада при Міністерстві юстиції відповідно до закону про люстрацію?», Український кризовий медіа-центр (13 жовтня 2014)
  30. «500 людей вже висловили бажання зайнятися люстрацією», Українські новини (24 жовтня 2014)
  31. «Петренко запропонував Соболєву очолити громадську раду Мін'юсту з питань люстрації», УНІАН (13 жовтня 2014)
  32. Про затвердження складу Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції України, 11 листопада 2014
  33. «25 днів дії люстраційного закону — які перші кроки до очищення?», Громадський люстраційний комітет (10 листопада 2014)
  34. «Єдиний реєстр поповнився 17 люстрованими посадовцями», Громадський люстраційний комітет (19 січня 2015)
  35. Деякі питання реалізації Закону України “Про очищення влади”, постанова Кабінету Міністрів (16 жовтня 2014)
  36. «Прокуратура Харківщини оскаржила поновлення люстрованого чиновника», Громадський люстраційний комітет (3 грудня 2014)
  37. «99% позовів щодо поновлення на посадах люстрованих осіб не були задоволені», Громадський люстраційний комітет (13 січня 2015)
  38. «7 працівників ДФС, яких мали звільнити за автоматичною люстрацією, досі залишаються на своїх посадах», Громадський люстраційний комітет (12 грудня 2014)
  39. «Як посадовці намагаються уникнути люстрації», Громадський люстраційний комітет (26 січня 2015)
  40. «Суддя Апеляційного суду Києва фактично визнав, що саботує люстрацію», Громадський люстраційний комітет (24 грудня 2014) 
  41. «ДФС приховують декларації керівників територіальних підрозділів», Громадський люстраційний комітет (31 грудня 2014)
  42. «Щонайменше 200 осіб, що подали документи на отримання статусу учасника бойових дій, не є суб’єктами АТО», Громадський люстраційний комітет (13 січня 2015)
  43. «Заступника Міністра регіонального розвитку Дмитра Ісаєнка звільнять з посади», Громадський люстраційний комітет (14 січня)
  44. «Колишній заступник міністра регіонального розвитку Ісаєнко живе у престижному маєтку», Українська правда (5 лютого 2015)
  45. «Депутати змусили заступника міністра відмовитися від статусу учасника АТО», LB.ua (13 січня 2015)
  46. «Яценюк ініціював звільнення заступника міністра, що присвоїв собі статус учасника АТО», УНІАН (14 січня 2015)
  47. «ЩЕ ОДИН ЧИНОВНИК ВІДМОВИВСЯ ВІД СТАТУСУ УЧАСНИКА АТО», 5 канал (16 січня 2015)
  48. [ВІДЕО] «Заступник очільника МінЖКГ Андрій Білоусов написав заяву про відмову називатися учасником АТО», TBi (15 січня 2015)
  49. «У Києві до Президента прийшли активісти, обурені відсутністю люстрації», ZIK (23 січня 2014)
  50. «Активісти принесли під АП сміттєвий бак: вимагають активізувати люстрацію», Корреспондент.net (23 січня 2014)
  51. «Під АП активісти вимагають очищення влади (ФОТО, ВІДЕО)» Архівовано 16 березень 2015 у Wayback Machine., hromadske.tv (23 січня 2014)
  52. «Генпрокуратура — найбільший саботажник люстрації. Ми склали список своїх претензій», Громадський люстраційний комітет (6 лютого 2015)
  53. «У Раді готують відставку Яреми», Українська правда (14 січня 2014)
  54. «Депутати почали збір підписів щодо відставки Яреми», Тиждень.ua (14 січня 2014)
  55. «Ярема звільнений з посади генпрокурора», Корреспондент.net (10 лютого 2014)
  56. «Ярему звільнили з ГПУ разом з "друзями", в.о. генпрокурора буде Шокін – джерело», Українська правда (9 лютого 2015)
  57. «Екс-прокурор Житомирської області сховався від люстрації за учасником АТО», Репортер Житомира (9 лютого 2015)
  58. «Чому не люстровано колишнього прокурора Житомирщини?», Сільське життя (13 лютого 2015)
  59. «Звільнений прокурор Донецької області», Сегодня (14 лютого 2015)
  60. «ТОП-50 посадовців, які повинні бути звільнені за люстрацією», Громадський люстраційний комітет (26 лютого 2015)
  61. [ВІДЕО] «До річниці створення люстраційного комітету буде названо ТОП-50 "недолюстрованих" посадовців», Укрінформ (26 лютого 2015)
  62. «Громадський люстраційний комітет назвав 50 чиновників, які потрапляють під люстрацію», День (26 лютого 2015)
  63. «Громадський люстраційний комітет назвав 50 чиновників, які потрапляють під люстрацію», Антикорупційний портал (28 лютого 2015)
  64. «Створено онлайн-реєстр чиновників, які підлягають люстрації», Українська правда (28 квітня, 2015)
  65. «Відкрито інтернет-портал з реєстром чиновників, що підлягають люстрації», Дзеркало тижня (28 квітня 2015)
  66. «В мережу виклали "люстраційний список". Там Янукович і Азаров»[недоступне посилання з липень 2019], Укрінформ (28 квітня 2015)
  67. «Активісти склали інтернет-реєстр для люстрації», BBC (28 квітня 2015)

ДжерелаРедагувати