Вікіпедія

Гроздова Світлана Христофорівна

російська гімнастка

Світлана Христофоровна Гроздова (Махаличова) (нар. 29 січня 1959(19590129), м. Ростов-на-Дону, СРСР) — радянська гімнастка, олімпійська чемпіонка, заслужений майстер спорту СРСР.

Гроздова Світлана Христофорівна
Загальна інформація
Громадянство  Росія
 СРСР
Народження 29 січня 1959(1959-01-29) (65 років)
Ростов-на-Дону, РРФСР, СРСР
Зріст 156 см
Вага 41 кг[1]
Alma mater Ростовський державний педагогічний університет
Спорт
Країна  СРСР
Вид спорту спортивна гімнастика
Клуб СКА
Участь і здобутки
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гроздова.

Життєпис ред.

Народилася в родині робітників-мулярів[2]. З семи років займалася спортом[2] у Ростовській дитячій спортивній школі № 6[3], пробуючи себе в акробатиці, танцях і спортивній гімнастиці. З 1968 року почала серйозно займатися спортивною гімнастикою. Першим тренером була Зінаїда Василівна Насонова. Через рік увійшла до групи гімнасток під керівництвом Руслана Спиридоновича Лаврова і Вероніки Володимирівни Якубової[2].

З 1974 року зарахована до складу клубу СКА[4].

У 1980 році закінчила Ростовський державний педагогічний інститут, брала участь у церемоніях відкриття і закриття Олімпійських ігор в Москві[2].

Через проблеми зі здоров'ям Світлана Гроздова після травм була змушена залишити спортивну гімнастику[5]. У тому ж 1980 році переїхала до Тольятті, де почала займатися спортивною акробатикою у Віталія Гройсмана[2].

Була заміжня за своїм партнером по виступам у спортивній акробатиці Євгеном Махаличевим. У 1988 році пара переїхала в Ростов[6].

У 1990 році Світлана Гроздова завершила спортивну кар'єру, після чого ще чотири роки виступала в номері артистів цирку «Акробати-вольтіжери з ведмедями на подкідних палицях» під керівництвом заслуженого артиста Російської РФСР Віктора Шемшура[2].

У 1993 році познайомилась з музикантом з циркового оркестру Леонідом Марецьким, ще через два роки вони одружилися, а через деякий час придбали в Москві однокімнатну квартиру. Син Максим народився тільки в 2000 році, у нього був виявлений вроджений порок серця. Через розбіжності з питань лікування сина пара фактично розпалася, не спілкуючись і не розмовляючи один з одним. У 2004 році Максиму, всупереч волі матері[7] була зроблена операція, яка виявилася успішною, інвалідність з нього була знята[8].

Світлана продовжила працювати з дітьми з обмеженими можливостями[8]: з 2008 року вона працює в московському центрі соціальної допомоги сім'ї та дітям «Східне Дегуніно» на посаді інструктора з фізкультури[9].

Ветеран спорту. Ветеран праці. Ветеран ЦСКА[2].

За високі спортивні досягнення нагороджена орденом «Знак Пошани»[2].

Спортивні досягнення ред.

У 1974 році Світлана Гроздова досягла перших успіхів, перемігши на міжнародних змаганнях зі спортивної гімнастики на приз газети «Московські новини», і завоювала першу золоту медаль чемпіонату країни. У березні 1974 року їй було присвоєно звання майстра спорту СРСР, а в жовтні — майстра спорту міжнародного класу. Того ж року увійшла до складу збірної СРСР[2].

1976 року стала переможницею в багатоборстві в змаганнях на приз газети «Московські новини» і на чемпіонаті країни. Увійшла до збірної Радянського Союзу зі спортивної гімнастики на літніх Олімпійських іграх 1976 року, разом з якою виборола золоту медаль у командному заліку. Також була неодноразовою чемпіонкою РРФСР і Збройних сил СРСР[2].

1980 року змінила спортивну дисципліну, зайнявшись спортивною акробатикою[2]. Виступала у змішаних парах, де її партнером був Євген Махаличев. Фахівці відзначали складність, впевненість, артистизм виступу пари[10]. Було помічено, що ліризм, поетичність рухів поєднуються з найважчими сальтовими елементами дивно витонченими рівновагами, вказувалася і провідна роль Світлани в цьому дуеті[11]. Пара стала багаторазовими чемпіонами світу, Європи, завойовувала кубок світу. Також Світлана багаторазова чемпіонка РРФСР, СРСР, Збройних сил СРСР зі спортивної акробатики[2].

У липні 1981 року Світлані Гроздовій було присвоєно звання майстра спорту СРСР зі спортивної акробатики, в січні 1982 року — заслуженого майстра спорту СРСР зі спортивної гімнастики, а в червні 1983 — майстра спорту СРСР міжнародного класу зі спортивної акробатики[2].

Результати ред.

Спортивна гімнастика ред.

Рік Змагання Абсолютна першість Команда Опорний стрибок Бруси Колода Вільні вправи
1974 Чемпіонат СРСР    
Змагання на приз

газети «Московські новини»

       
1976 Чемпіонат СРСР      
Змагання на приз

газети «Московські новини»

     
Олімпійські ігри 9   21 12 13 3 (кваліф.)

Спортивна акробатика ред.

Виступаючи в змішаній парі на змаганнях зі спортивної акробатики Світлана Гроздова стала абсолютною чемпіонкою світу в 1984 і 1988 роках і чемпіонкою Європи в 1984, 1985 і 1988 роках. Володарка кубка світу 1985 року[12].

Чемпіонка СРСР (1983[13]-1986, 1988 роки) в змішаній парі[14].

Примітки ред.

  1. ↑ Olympedia — 2006.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Рыбак С.В. Олимпийская слава Дона. Ростовская областная детская библиотека. Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 3 травня 2019.
  3. ↑ Гроздова Светлана. Календарь событий спорта. Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 6 вересня 2017.
  4. ↑ Гроздова Светлана Христофоровна. ФАУ МО РФ ЦСКА. Архів оригіналу за 6 вересня 2017. Процитовано 6 вересня 2017.
  5. ↑ Олимпийцы Дона - знай наших! Светлана Гроздова. Управление по физической культуре и спорту города Ростова-на-Дону. 1 березня 2017. Архів оригіналу за 6 вересня 2017. Процитовано 3 травня 2019.
  6. ↑ VIII чемпионат мира и IX чемпионат Европы по спортивной акробатике. Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 6 вересня 2017.
  7. ↑ На пороке счастья. — 2005. — 22 квітня.
  8. ↑ а б Галина Конькова (25 октября 2011). Воспитывать приходится родителей. Москвичка. Архів оригіналу за 7 вересня 2017. Процитовано 6 вересня 2017.
  9. ↑ Отделение социализации семей и детей (ОССД). Организация поддержки семьи и детства ДТСЗН города Москвы. Архів оригіналу за 7 вересня 2017. Процитовано 6 вересня 2017.
  10. ↑ Михеев Б. В., Коркин В. П., Болобан В. Н. Задачи подготовки акробатов по итогам V кубка мира [Архівовано 31 травня 2019 у Wayback Machine.] / сост. В. М. Смолевский // Гимнастика. — 1986. — Вып. 2. — С. 64. — 79 с. — ISSN 0330-1217.
  11. ↑ V чемпионат Европы по спортивной акробатике. Федерация спортивной акробатики России. Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 3 травня 2019.
  12. ↑ 5th World Cup. Result. www.sportsacrobatics.info (англ.). Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 10 вересня 2017.
  13. ↑ Из истории развития спорта в Ставрополе в 1930-1950 гг. Администрация городского округа Тольятти. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 3 травня 2019. 1983 березень. На чемпіонаті СРСР зі спортивної акробатики в Баку тольяттинці завоювали 13 золотих, 13 срібних і 5 бронзових нагород. Змішана пара С.Гроздова і Є.Махаличев - 4 золоті та 2 срібні медалі. Жіночі трійки Г. Замицкова, Е. Казурова, А. Карімова і Е. Яскельчік, Л. Клюкина і А. Карімова завоювали золоті медалі // За коммунизм. 26 марта 1983
  14. ↑ Светлана Гроздова посетила РОУОР. Ростовское областное училище (колледж) олимпийского резерва. 11 січня 2017. Процитовано 6 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Посилання ред.

  • Гроздова Світлана Христофоровна — стаття з Великої олімпійської енциклопедії (М., 2006) (рос.)
  • Гроздова Світлана Христофорівна — олімпійська статистика на сайті Sports-Reference.com (англ.) (архівна версія)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гроздова_Світлана_Христофорівна&oldid=42260938