Гродзинський Моріц Маркович

Гродзинський Моріц Маркович
Народився 14 січня 1887(1887-01-14)
Бердянський район, Україна
Помер 22 листопада 1962(1962-11-22) (75 років)
Кегичівка, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Поховання Міське кладовище № 2
Країна СРСР СРСР
Діяльність Криміналіст
Alma mater Харківський університет (зараз Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна)
Галузь правознавство
Заклад Харківський юридичний інститут.
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор юридичних наук
Аспіранти, докторанти Q110203326?

Гродзинський Моріц Маркович (нар. 14 січня 1887 — пом. 1962) — український вчений-правознавець, доктор юридичних наук, заслужений діяч науки УРСР, професор кафедри кримінального права і процесу Харківського юридичного інституту.

Біографія ред.

Народився 14 січня 1887 року поблизу міста Бердянська нині Запорізької області.

У 1910 році закінчив юридичний факультет Харківського університету (зараз Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). Був помічником присяжного повіреного, з 1917 року — присяжним повіреним. У 20-х роках працював консультантом Касаційного суду, Верховного трибуналу та Нарком'юсту УРСР.

З 1920 року — на викладацькій роботі. У Харківському інституті народного господарства обіймав посаду професора курсу кримінального права. У 1936 році, після утворення самостійних кафедр, був призначений першим керівником кафедри судового права, завідував кафедрою кримінального процесу, а згодом — кримінального права і процесу. З 1956 року — професор кафедри кримінального права і процесу Харківського юридичного інституту (зараз Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»). У 1940 році захистив докторську дисертацію «Докази в радянському кримінальному процесі».

У 19231948 роках був членом Харківської колегії адвокатів.

Помер Моріц Маркович Гродзинський 22 листопада 1962 року.

Наукова діяльність ред.

Є засновником харківської наукової школи процесуалістів. Йому належать ґрунтовні дослідження теорії непрямих доказів. Підготував сім кандидатів юридичних наук.

Найвагомішими є такі праці:

  • «Судове дослідження особистості обвинуваченого»
  • «Вчення про докази та його еволюція»
  • «Обвинувачений, його обов'язки та права у процесі»
  • «Докази у кримінальному процесі»
  • «Докази у радянському кримінальному процесі»
  • «Касаційне і наглядове провадження у радянському кримінальному процесі»

Брав активну участь у розробці першого Кримінального кодексу РРФСР (1922) і всіх Кримінально-процесуальних кодексів УРСР та РРФСР.

Посилання ред.