Грицько Кернеренко
Грицько Кернеренко (справжнє ім'я — Гірш бен Борух, Григорій Борисович Кернер; нар. 1863, м. Одеса — пом. 1941, м. Париж) — український письменник, поет та перекладач єврейського походження, який вважається засновником українсько-єврейської літературної традиції[2].
| Грицько Кернеренко | ||||
|---|---|---|---|---|
 Грицько Кернеренко | ||||
| Ім'я при народженні | Кернер Григорій Борисович | |||
| Народився | 1863  Одеса | |||
| Помер | 6 листопада 1941 Париж | |||
| Громадянство |  Російська імперія СРСР | |||
| Діяльність | письменник, поет, перекладач | |||
| Сфера роботи | література[1], поезія[1] і перекладацтво[d][1] | |||
|
| ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Життєпис
ред.Народився 1863 року в слободі Гуляйполе в сім'ї заможного заводчика. Закінчив гімназію у Сімферополі, вивчав агротехніку у Мюнхенському політехнікумі. Займався господаркою у своєму маєтку в місті Гуляйполе.
Друкувався в альманасі «Складка», антологіях «Акорди», «Розвага», часописі «Літературно-науковому віснику»[3] та інших.
1920 р. з родиною - дружиною Ревекою Михайлівною, та трьома синами: Яковом, Віктором та Емілем, через Крим та Туреччину виїхав до Франції. З 1926 р. проживав у м. Кламар, а пізніше в Парижі.
Після окупації Франції нацистами всі троє синів були заарештовані, поміщені в концентраційний табір Руальє (Compiegne), потім переведені до Дрансі та депортовані в Аушвіц, де й загинули.
Помер 6 листопада 1941 р. в Парижі [Архівовано 13 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Був похований у колумбарії відомого кладовища Пер-Лашез (Père Lachaise) (Париж, Франція). З 1952 р. місця поховання не існує[4][5]
Твори
ред.Літературна спадщина Грицька Кернеренка становить кілька сотень віршів, поетичних перекладів, декілька коротких оповідань і казок, одну п'єсу.
- «Правдива казка». Оповідання (1886);
- «Невеличкий збірник творів Грицька Керненка» (1890);
- «Щетинник. З народного життя». Поема (1892);
- «В досужий час. Лірна поезія». Поезії (1896);
- «Цїлюще зїлля». Оповідання (1904)[6];
- «Менти натхнення». Збірник творів (1910)[7].
Грицько Кернеренко присвятив кілька своїх поезій пам'яті Тараса Шевченка («Роковини смерті Шевченка» (1890), «Пам'яті Шевченка» (1909) та інші)[8]. Також присвятив вірш пам'яті літератора Віта Косовцова (1899) [9].
Перекладацтво
ред.Переклав українською окремі твори Генріха Гейне, Олександра Пушкіна, Шолом-Алейхема, Ольги Чюміної, Семена Фруга, Семена Надсона, Олексія Апухтіна.
Примітки
ред.- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Йоганан Петровський-Штерн. Постання українсько-єврейської ідентичності: Йоганан Петровський-Штерн і його нова книжка [Архівовано 31 січня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Літературно-науковий вістник [Архівовано 31 січня 2019 у Wayback Machine.] Книжка V. За май 1902 року
- ↑ М.Фролов, С.Звілінский. В пошуках Грицька Кернеренка. Генеалогічний детектив. Історична правда. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 6 листопада 2021.
- ↑ Mykhaylo Frolov, Serhii Zvilinsky. In search of Hrytsko Kernerenko, person without a profession: A genealogical mystery. UJE - Ukrainian Jewish Encounter (амер.). 7 вересня 2021. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 6 листопада 2021.
- ↑ Кернеренко, Грицько. Цїлюще зїлля [Архівовано 31 січня 2019 у Wayback Machine.] Літературно-науковий вістник: літ.-критич. зб. Кн. 11. Львів: З друкарні НТ ім. Шевченка, 1904 (листопад). 89-184; 65-140 с. Бібліогр.: с. 130-140.
- ↑ Записки Наукового товариства імені Шевченка (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 січня 2019. Процитовано 31 січня 2019.
- ↑ Грицько Керненко (Григорий (Гірш бен Борух) Кернер) Вірші. Архів оригіналу за 31 січня 2019. Процитовано 31 січня 2019.
- ↑ Іван Кушніренко, Володимир Жилінський. Люди Гуляйпільщини [Архівовано 31 січня 2019 у Wayback Machine.] Біографічно-довідкове видання. м. Запоріжжя. «Дніпровський металург»ю 2004. 222 с.: іл. ISBN 966-7748-69-3
Посилання
ред.- Грицько Кернеренко [Архівовано 31 січня 2019 у Wayback Machine.] «Енциклопедія Сучасної України»
- М. Фролов, С.Звілінський. В пошуках Грицька Кернеренка. Генеалогічний детектив [Архівовано 13 квітня 2021 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про українського поета або поетесу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |