Відкрити головне меню

Гриценко Петро Трохимович

Петро Трохимович Гриценко (15 січня 1908(19080115), с. Поповка, нині с. Залізняк Сумського району Сумської області — 27 квітня 1945, м. Луккау, Німеччина) — військовик, гвардії лейтенант Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1945, посмертно).

Гриценко Петро Трохимович
Народження 15 січня 1908(1908-01-15)
с. Поповка, нині с. Залізняк Сумського району Сумської області,
Flag of Russia.svg Російська імперія
Смерть 27 квітня 1945(1945-04-27) (37 років)
м. Луккау, Німеччина
Поховання Лукау
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія, СРСР СРСР
Війни / битви Друга світова війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу

БіографіяРедагувати

Закінчив початкову школу, працював майстром залізничного депо станції «Рязань-1». В 1936—1937 роках проходив службу в Робітничо-селянської Червоної Армії[1].

В 1941 році був призваний до армії. У тому ж році закінчив Московське військово-політичне училище. З грудня 1942 р. — воював на фронтах Другої світової війни. В 1944 р. П.Гриценко закінчив Челябінське танкове училище. Брав участь в боях на Донському і Першому Українському фронтах. До квітня 1945 року був старшим механіком-водієм 87-го гвардійського окремого важкого танкового полку 3-ї гвардійської армії Першого Українського фронту. Відзначився під час боїв в Німеччині[2]..

27 квітня 1945 року в ході відбиття німецьких контратак в районі населеного пункту Фрейдорф на південний схід від міста Меркіш-Бухгольц екіпаж танка «ІС-2» або ІС-122 під командуванням гвардії лейтенанта Мухаммеда Атаєва, в складі якого перебували крім П.Гриценка, також і командир башти танка старшина Михайло Кадочкін, знищив два артилерійські знаряддя, сім кулеметних точок і кілька десятків солдатів і офіцерів противника. У тому бою Гриценко і Атаєв загинули. Гриценко був похований в місті Луккау[2].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 червня 1945 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» гвардії лейтенант П.Гриценко посмертно був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу. Також посмертно був нагороджений орденом Леніна[2].

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
  • В путешествие по Сумщине. Харьков, 1979.
  • Воробьёв Ф. Д., и др. Последний штурм. М., 1970.
  • Гриченко И. Т., Головин Н. М. Подвиг. — Харьков: Прапор, 1983.