Гринник Олена Іванівна

українська поетеса, радіожурналістка і громадсько-культурницька діячка

Олена Іванівна Гринник (25 липня 1943, с. Росоховата Іллінецького району Вінницької області) — українська поетеса, радіожурналістка і громадсько-культурницька діячка.

Гринник Олена Іванівна
Народилася 25 липня 1943(1943-07-25) (80 років)
Розсохувата, Іллінецький район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність поетка, журналістка, діяч культури, громадська діячка
Alma mater Київський державний інститут культури (1969)

Життєпис ред.

Народилася в багатодітній родині селян. Закінчила Київський державний інститут культури за фахом бібліотекар-бібліограф (1969).

Мешкала у Вінниці, від 1990 — у Севастополі, де працювала в Управлінні виховної роботи Військово-морських сил України.

Від 1996 — в Українському культурно-інформаційному центрі, при якому створила українську бібліотеку; від 1999 вчителювала.

Упродовж шести років на радіо «Бриз» вела українською мовою авторську програму для дітей «Ластів'ятко», що в 2000 р. стала лауреатом Всеукраїнського фестивалю телерадіопрограм «Калинові острови».

У 2013, після смерті чоловіка, повернулась на Вінниччину у місто Гайсин.

Громадсько-культурницька дільність ред.

Разом із Севастопольською організацією товариства «Просвіта» започаткувала міський шевченківський конкурс декламаторів, 1998 — першу радіопрограму для дітей українською мовою «Ластів'ятко».

Заснувала відділення Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги.

Поетична творчість ред.

Пише вірші (переважно зразки громадян. лірики), пісні, гуморески.

Авторка збірок:

  • «Моя Україна — любов і тривога»,
  • «Три журавлики» (обидві — 2003),
  • «Дух Свободи» (2005; усі — Севастополь),
  • «Сонце – мій знак»,
  • «Струни палкого серця»,
  • «Із Франкової криниці»,
  • «Слава Богу співаймо»,
  • «Чорноморська хвиля»,
  • «Поспішаймо роботи добро»,
  • «Кобзарева пісня»,
  • «Шкільні роки незабутні».

Її вірші ввійшли до колективних збірок «Українська поезія в Італії» (вип. 1,4,8), «Севастопольські проліски» (1999р.), «Пісня над морем», «Мариністика міжнародна».

Для її поезії характерні щирість, героїко-романтична піднесеність, вольові інтонації, публіцистичний струмінь. Низку власних віршів поклала на музику.

Відзнаки ред.

  • Дипломат Міжнародного конкурсу в Італії «Поезія миру – 98».

Посилання ред.

  • Гринник Олена Іванівна / Б. В. Хоменко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-27286
  • Поетичні світи Олени Гринник. Відділ культури, молоді та спорту Гайсинської міської ради. 25 липня 2022. Процитовано 23 жовтня 2023.
  • “Із Поділля коріння моє” – слайд-презентація до 80-річчя від дня народження Олени Гринник. Відділ культури, молоді та спорту Гайсинської міської ради. 25 липня 2023. Процитовано 23 жовтня 2023.
  • Життєве кредо Олени Гринник. Вінницький обласний краєзнавчий музей. 21 червня 2018. Процитовано 23 жовтня 2023.

Література ред.

  1. Таке буває раз в століття // Шлях перемоги. 28 грудня 2005.