Хоменко Борис Васильович
Бори́с Васи́льович Хоме́нко (20 травня 1928 — 31 липня 2011). Уродженець села Гути, нині Конотопського району Сумської області — український літературознавець, перекладач, педагог. Дослідник комі літератури.
Хоменко Борис Васильович | |
---|---|
Народився | 20 травня 1928 Гути, Конотопський район, Конотопська округа, Українська СРР, СРСР |
Помер | 31 липня 2011 (83 роки) Вінниця, Україна |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Діяльність | Українська література, педагогіка |
Відомий завдяки | літературознавець, перекладач, педагог |
Alma mater | ВДПУ |
Нагороди | |
Член Спілки журналістів України (1961—2011), Національної спілки письменників України (2000—2011). Перебував на обліку Вінницької обласної організації НСПУ. Нагороджений, зокрема, орденамами Вітчизняної війни 2 ступеня.
Біографія
ред.Борис Васильович Хоменко народився 20 травня 1928 року в селі Гути, нині Конотопського району Сумської області.
Учасник Другої світової війни. Нагороджений орденами та медалями.
Закінчив Вінницький технікум комунального і цивільного будівництва (1948), філологічний факультет Вінницького педагогічного педінституту (1953). Учителював, був на видавничій роботі, від 1963 року — викладач кафедри української літератури педагогічного інституту (нині Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського).
Кандидат філологічних наук (1972), професор кафедри української літератури та журналістики (до 2009 р.).
Творчість
ред.Досліджував творчість ряду українських письменників ХІХ — ХХ ст., найбільш наполегливо — Тараса Шевченка та Михайла Коцюбинського. Роботи також присвячені творчості класиків — Григорія Сковороди, Івана Франка, Івана Котляревського, Марка Вовчка, Степана Руданського, Анатолія Свидницького, Олександра Довженка, Володимира Сосюри; сучасників — Є. Гуцала, Г. Т. Танцюри, В. Л. Юхимовича, А. Д. Гудими, П. М. Перебийноса, Б. А. Буяльського, В. Д. Кобця.[1] Автор статей у таких науково-популярних виданнях, як: Українська літературна енциклопедія, Енциклопедія сучасної України, а також Шевченківська енциклопедія, літературний словник Вінниччини «З-над Божої ріки» (Вінниця, 2001).[2]
Твори
ред.Автор книжок:
- Народні джерела творчості Марка Вовчка: На матеріалах української прози (К., 1977);
- Ясна зоря української літератури (1983);
- Вінок безсмертя. Книга-меморіал (К., 1988, у співавторстві);
- Подільськими стежками Михайла Коцюбинського (2004, у співавторстві);
- Тарас Шевченко і Вінниччина: Бібліографічний покажчик (2004, у співавторстві);
- У храмі рідного слова (2008);
- Пам'ятаймо тую славу! Статті, рецензії, есе. (Вінниця, 2012).
Упорядник та співупорядник антологій одного вірша:
- Тарас Шевченко «Заповіт»: Мовами народів світу (К., 1989);
- Иван Куратов «Менам муза»: На языках народов мира и СССР (Сиктивкар, 1989);
- Володимир Сосюра «Любіть Україну»: Переклади мовами народів світу (К., 1998; К., 2003);
- Степан Руданський «Повій, вітре, на Вкраїну»: Переклади мовами народів світу (К., 2003).
Переклав окремі твори: з російської мови — А. Цесарського «Записки партизанського лікаря» (1962), В. Муравйова «Перші пісні» (1978); з балкарської — Е. Гуртуєва «Книжка про Хасана» (1979); з осетинської — Т. Бесаєва, з тамільської — зб. «Тамільські прислів'я та приказки» (1991).[3]
Нагороди і почесні звання
ред.Лауреат премії імені Степана Руданського (2005).[4]
Примітки
ред.- ↑ Борис Хоменко. Пам'ятаймо тую славу! Статті, рецензії, есе. — Вінниця: ВНТУ, 2012. — 200 с. (ISBN 978-966-641-461-1)
- ↑ З-над Божої ріки. Літературний біобібліографічний словник Вінниччини / Упорядкування і загальна редакція А. М. Подолинного. — Вінниця: Континент-ПРИМ, 2001. — С. 357—358.
- ↑ Вінницька обласна організація НСПУ. Борис Васильович Хоменко. Архів оригіналу за 28 серпня 2013. Процитовано 28 грудня 2008.
- ↑ Машевцев Анатолій. 5-річний Альоша Гуцал виборов перше місце в обласному конкурсі сатири і гумору. А літературну премію імені Степана Руданського вручено братам Хоменкам // 33 канал. — 2005. — 26 січня. Архів оригіналу за 7 серпня 2008. Процитовано 30 січня 2013.
Джерела і література
ред.- Гальчак, С. Хоменко Борис Васильович: [біографія] / С. Гальчак // Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі: XIX-поч.XXI ст. / С. Гальчак — Вінниця, 2011. — С. 729—730.
- 20 травня 2013 — 85 років від дня народження Бориса Васильовича Хоменка // Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини 2013 року [Архівовано 28 лютого 2021 у Wayback Machine.]: хронол. довід. / Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва; уклад. О. Ю. Антонюк; відп. за вип. Н. І. Морозова. — Вінниця, 2012. — С. 150.
- Борис Хоменко // Квіт подільського слова: антол. тв. сучас. письм. Вінниччини / за ред. В. С. Рабенчука. — Вінниця, 2010. — С. 463—472: портр.
- Борис Хоменко — письменник, літературознавець: біобібліогр. покажч. / Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва; уклад. Г. Авраменко, О.Кізян. — Вінниця, 2003. — С. 30. — (Наші видатні земляки).
- З-над Божої ріки. Літературний біобібліографічний словник Вінниччини / Упорядкування і загальна редакція А. М. Подолинного. — Вінниця: Континент-ПРИМ, 2001. — 408 с.
- Міщук Р. С., Б. В. Хоменко. Народні джерела творчості Марка Вовчка // Радянське літературознавство. — 1977. — № 8.
- Радишевський Р. П., Б. В. Хоменко. Народні джерела творчості Марка Вовчка // Українська мова і література в школі. — 1978. — № 5.
- Тищенко, В. І. Життєдайність фольклорних джерел // Народна творчість та етнографія. — 1979. — № 3
- Подолонний, А. М. Заповіт рідному народові і людству // Народна творчість та етнографія. — 1990. — № 2.
- Подолонний, А. М. Відданий українській літературі // Освіта. — 1988. — 17-24 червня.
- Бортняк, А. «Любіть Україну» — від дного відлуння // Зоряна криниця. — 1999. — 25 вересня.
Посилання
ред.- Хоменко Борис Васильович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 630-631.
- Борис ХОМЕНКО — письменник, літературознавець[недоступне посилання з липня 2019]
- Національна спілка письменників України. Письменницький довідник [Архівовано 25 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Вінницька обласна організація НСПУ. Борис Васильович Хоменко [Архівовано 28 серпня 2013 у Wayback Machine.]