Хоменко Борис Васильович

Бори́с Васи́льович Хоме́нко (20 травня 1928 — 31 липня 2011). Уродженець села Гути, нині Конотопського району Сумської області — український літературознавець, перекладач, педагог. Дослідник комі літератури.

Хоменко Борис Васильович
Народився20 травня 1928(1928-05-20)
Гути, Конотопський район, Конотопська округа, Українська СРР, СРСР
Помер31 липня 2011(2011-07-31) (83 роки)
Вінниця, Україна
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
ДіяльністьУкраїнська література, педагогіка
Відомий завдякилітературознавець, перекладач, педагог
Alma materВДПУ
Нагороди

Член Спілки журналістів України (1961—2011), Національної спілки письменників України (2000—2011). Перебував на обліку Вінницької обласної організації НСПУ. Нагороджений, зокрема, орденамами Вітчизняної війни 2 ступеня.

Біографія

ред.

Борис Васильович Хоменко народився 20 травня 1928 року в селі Гути, нині Конотопського району Сумської області.

Учасник Другої світової війни. Нагороджений орденами та медалями.

Закінчив Вінницький технікум комунального і цивільного будівництва (1948), філологічний факультет Вінницького педагогічного педінституту (1953). Учителював, був на видавничій роботі, від 1963 року — викладач кафедри української літератури педагогічного інституту (нині Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського).

Кандидат філологічних наук (1972), професор кафедри української літератури та журналістики (до 2009 р.).

Творчість

ред.

Досліджував творчість ряду українських письменників ХІХ — ХХ ст., найбільш наполегливо — Тараса Шевченка та Михайла Коцюбинського. Роботи також присвячені творчості класиків — Григорія Сковороди, Івана Франка, Івана Котляревського, Марка Вовчка, Степана Руданського, Анатолія Свидницького, Олександра Довженка, Володимира Сосюри; сучасників — Є. Гуцала, Г. Т. Танцюри, В. Л. Юхимовича, А. Д. Гудими, П. М. Перебийноса, Б. А. Буяльського, В. Д. Кобця.[1] Автор статей у таких науково-популярних виданнях, як: Українська літературна енциклопедія, Енциклопедія сучасної України, а також Шевченківська енциклопедія, літературний словник Вінниччини «З-над Божої ріки» (Вінниця, 2001).[2]

Твори

ред.

Автор книжок:

  • Народні джерела творчості Марка Вовчка: На матеріалах української прози (К., 1977);
  • Ясна зоря української літератури (1983);
  • Вінок безсмертя. Книга-меморіал (К., 1988, у співавторстві);
  • Подільськими стежками Михайла Коцюбинського (2004, у співавторстві);
  • Тарас Шевченко і Вінниччина: Бібліографічний покажчик (2004, у співавторстві);
  • У храмі рідного слова (2008);
  • Пам'ятаймо тую славу! Статті, рецензії, есе. (Вінниця, 2012).


Упорядник та співупорядник антологій одного вірша:

Переклав окремі твори: з російської мови — А. Цесарського «Записки партизанського лікаря» (1962), В. Муравйова «Перші пісні» (1978); з балкарської — Е. Гуртуєва «Книжка про Хасана» (1979); з осетинської — Т. Бесаєва, з тамільської — зб. «Тамільські прислів'я та приказки» (1991).[3]

Нагороди і почесні звання

ред.

Лауреат премії імені Степана Руданського (2005).[4]

Примітки

ред.
  1. Борис Хоменко. Пам'ятаймо тую славу! Статті, рецензії, есе. — Вінниця: ВНТУ, 2012. — 200 с. (ISBN 978-966-641-461-1)
  2. З-над Божої ріки. Літературний біобібліографічний словник Вінниччини / Упорядкування і загальна редакція А. М. Подолинного. — Вінниця: Континент-ПРИМ, 2001. — С. 357—358.
  3. Вінницька обласна організація НСПУ. Борис Васильович Хоменко. Архів оригіналу за 28 серпня 2013. Процитовано 28 грудня 2008.
  4. Машевцев Анатолій. 5-річний Альоша Гуцал виборов перше місце в обласному конкурсі сатири і гумору. А літературну премію імені Степана Руданського вручено братам Хоменкам // 33 канал. — 2005. — 26 січня. Архів оригіналу за 7 серпня 2008. Процитовано 30 січня 2013.

Джерела і література

ред.

Посилання

ред.

Див. також

ред.