Григорій Пелех

Григорій Пелех (*д/н —після 1674) — український політичний та військовий діяч, кошовий отаман Війська Запорозького.

Григорій Пелех
Народився	невідомо
Помер	після 1674
Громадянство	Військо Запорозьке
Національність	українець
Діяльність	політик
Посада	кошовий отаман
Термін	1670 рік
Попередник	Михайло Ханенко
Наступник	Лукаш Мартинович
Конфесія	православ'я

Життєпис

Про походження, дату й місця народження немає відомостей. Вже 1660-х роках належав до козацької старшини. Був прихильником Михайла Ханенка та укладання союзу з Річчю Посполитою. Після обрання у 1669 році Ханенка гетьманом Правобережної України, Пелех деякий час був наказним кошовим, втім вже влітку 1670 року обирається кошовим отаманом.

На своїй посаді надавав всіляку підтримку загонам Ханенка у боротьбі проти Петра Дорошенка та кримських татар. Того ж року спрямував посольство Запорізької Січі на чолі з полковником Семеном Богаченком до Острога, де велися перемовини з польськими комісарами Станіславом Беневським і Стефаном Пісочинським. Тут запорожці по згоді з кошовим та Ханенком 2 вересня того ж року підписалися під Острозькою угодою.

Втім, невдоволення відкрито пропольською позицією та фактично повернення ситуації до періоду перед 1648 роком, тобто початком Хмельниччини, збурило Кіш. В результаті Григорія Пелеха не обрали на посаду у 1671 році.

Втім, того ж року він разом з Богаченком і Білим відвідав Варшаву, де вони мали аудієнцію в короля Михайла Корибута Вишневецького. Тут Пелех разом з іншими послами намагалися домогтися чіткого виконання Острозької угоди та підтвердження статусу козацької старшини. Король надав їм нові клейноди та 20 тисяч злотих.

1673 року з Січі відправився до донських козаків, які готували напад на Азов. У січні 1674 року був у складі делегації до гетьмана Івана Самойловича стосовно появи в Запоріжжі авантюриста Лжесимеона, що називав себе царевичем Симеоном Олексійовичем, сином московського царя Олексія Михайловича. Після цього поступив на службу до Самойловича, займався «згоном» (насильницьким переселенням) населення з Правобережжя на Лівобережжя. Про подальшу долю Григорія Пелеха нічого невідомо.

Джерела

• Чухліб Т. Гетьмани Руси-України. — Донецьк, ТОВ «ВКФ «БАО», — 2012 р.