Карташевський Григорій Іванович
Григо́рій Карташе́вський (18 (29) вересня 1777 — 12 (24) серпня 1840) — педагог, попечитель Білоруської учбової округи; в останній рік життя — сенатор.
| Карташевський Григорій Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
18 (29) вересня 1777 Полтавська губернія, Російська імперія |
| Помер |
12 (24) серпня 1840 (62 роки) Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Громадянство | Російська імперія |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | Московська університетська гімназіяd |
| Заклад | Імператорський Казанський університет |
Біографія ред.
Народився в українській сім'ї Карташевських. Після закінчення дворянського відділення університетської гімназії у 1791 році був прийнятий студентом до Імператорського Московського університету, де у 1796 році закінчив курс та в січні 1799 року призначений учителем математики в Казанську гімназію. Викладав математику Н. І. Лобачевському і С. Т. Аксакову, з сестрою якого Надією Тимофіївною, він у 1817 році одружився[1].
У 1805 році при заснуванні Імператорського Казанського університету був призначений з 23 січня ад'юнктом для викладання вищої математики, але вже 5 грудня 1806 року Карташевський був звільнений з університету через незгоду з директором університету Яковкіним, проти прояви самовладдя якого він виступив.
За словами Аксакова Карташевський належав до невеликого числа людей, моральна висота яких зустрічається дуже рідко і в яких усе життя є — суворий прояв цієї краси.
Аксаков зазначав, що Карташевський так високо поставив викладання математики в університеті, що його постановкою викладання був вражений знаменитий М. Ф. Бартельс.
У вересні 1807 року Карташевський отримав місце редакторського помічника в комісії складання законів.
У 1809 році був призначений столоначальником в експедицію державного господарства; потім служив у департаментах державного господарства та різних податей і зборів.
Призначений директором департаменту головного управління духовних справ іноземних сповідань (16.05.1824); З 3 (15) серпня 1829 року, звідки був переведений (03.08.1829) та призначений попечителем Білоруської навчальної округи. У 1834 році з його ініціативи створено Вітебську учительську семінарію — перший[2] спеціальний навчальний заклад на території Білої Русі, що готував вчителів для парафіяльних училищ, підготовчих класів гімназій та повітових училищ.
Примітки ред.
- ↑ Письменник, що близько знав Карташевського, згадує про нього у своїй книзі «Спогади». Опубліковане листування Г. І. Карташевського з Аксаковим.
- ↑ Витебск: Энциклопедический справочник / Гл. редактор И. П. Шамякин. — Мн.: БелСЭ им. П. Бровки, 1988. — 408 с. — 60 000 экз. — ISBN 5-85700-004-1
Література ред.
- Карташевський Григорій Іванович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
- Канонников, Иннокентий Иванович [Архівовано 13 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского Казанского университета: За сто лет (1804—1904): В 2 ч. / Под ред. заслуж. орд. проф. Н. П. Загоскина. Ч. 1. — С. 349—350.
- Витебск: Энциклопедический справочник / Гл. редактор И. П. Шамякин. — Мн.: БелСЭ им. П. Бровки, 1988. — 408 с. — 60 000 прим. — ISBN 5-85700-004-1.
- Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 4. Кадэты — Ляшчэня. / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш. — Мн.: БелЭн, 1997. — 432 с. — 10 000 прим. — ISBN 985-11-0041-2.
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |