Григорій Декаполіт
Григорій Декаполіт (грец. Γρηγόριος ο Δεκαπολίτης, †816, Константинополь, Візантійська імперія) — візантійський борець з іконоборчою єресю. святий, преподобний.
| Григорій Декаполіт | |
|---|---|
| Γρηγόριος ο Δεκαπολίτης | |
 | |
| Народився |
797 Irenopolisd, Караман, Туреччина |
| Помер |
20 листопада 842 Константинополь, Візантійська імперія |
| Країна |
.png){kind=small} Візантійська імперія |
| Діяльність | чернець |
| Знання мов | грецька |
| Родичі | Євфимій І |
Біографія Редагувати
Григорій народився наприкінці 8 століття в Іренополісі в Ісаврійському Декаполісі, звідки походить його прізвисько. Френсіс Дворнік розміщував його народження між 780 і 790 роками, тоді як Сіріл Манго вважав 797 рік останнім можливим роком для його народження[1][2]. Його батьками були Сергій і Марія, і він мав принаймні одного брата, ім'я якого невідоме. Пізнішим родичем сім'ї був константинопольський патріарх початку X століття Євфимій[2].
Юнака не манили дочасні розкоші цього світу, тому він покинув батьківський дім і почав жити тільки для прослави Бога і спасіння душі. Приблизно 832/3, отримавши "божественний наказ", він розпочав свої мандри по візантійському світу. Спочатку він відправився в Ефес, звідки мандрував на корабелі до Проконнеса, Айноса та Христуполіса. Звідти він подорожував сушею до Фессалонік та Коринфу. З Коріинфа він знову взяв корабель до Риму через Регіон і Неаполь. Григорій пробув у кельї в Римі впродовж трьох місяців, перш ніж продовжити свою подорож до Сиракуз на Сицилії, де він знову провів час в ізольованих роздумах у вежі в гавані. З Сицилії він повернувся до Фессалонік через Отранто, де його прийняли за арабського шпигуна і жорстоко поводилися (близько 834). У Фессалоніках він навчав кількох учнів, у тому числі Івана Солунського та Йосифа Піснеписця[1][2].
Невдовзі Григорій послав свого учня Йосифа Піснеписця до Риму повідомити Папу про терпіння християн, яких вони зазнавали через іконоборство. Однак по дорозі св. Йосифа ув'язнили і тримали під вартою на Криті. Коли він вийшов на волю, то вже не застав Григорія живим. Мощі Григорія св. Йосиф поклав у новозбудованому монастирі в Царгороді. Нині вони знаходяться в Румунії.
Головним джерелом відомостей про життя преподобного є його житіє середини IX століття, авторство якого приписується агіографу Ігнатію Диякону.
Примітки Редагувати
- ↑ а б Kazhdan, Alexander; Ševčenko, Nancy Patterson (1991). "Gregory of Dekapolis". In Kazhdan, Alexander (ed.). The Oxford Dictionary of Byzantium. Oxford and New York: Oxford University Press. p. 880. ISBN 0-19-504652-8
- ↑ а б в Winkelmann, Friedhelm; Lilie, Ralph-Johannes; et al. (2000). "Gregorios Dekapolites (#2486)". Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit: I. Abteilung (641–867), 2. Band: Georgios (#2183) – Leon (#4270) (in German). Walter de Gruyter. pp. 96–99. ISBN 3-11-016672-0
Джерела Редагувати
- Григорій Декаполіт [Архівовано 5 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- Рубрика Покуття[недоступне посилання з липня 2019]
|
Це незавершена стаття про святого або святу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |