Грецька таверна
Таверна (грец. ταβέρνα) — маленький грецький ресторан, який подає страви грецької кухні. Таверна є невід'ємною частиною грецької культури і знайома людям з інших країн, які відвідують Грецію, а також через створення таверн (грец. ταβέρνες, множина) у таких країнах, як США та Австралія грецькою діаспорою.
Історія ред.
Найдавніші свідчення грецького ресторану, або таверни, були виявлені в стародавній афінській агорі під час археологічних розкопок, проведених американською школою класичних досліджень на початку 1970-х років.[1] Була знайдена велика кількість страв давньогрецької кухні та кухонного наряддя, як-от тарілки, миски для перемішування, каструлі з кришками, рожни для випікання м'яса, ступи для подрібнення і розтирання, а також кухонний дзвін і різноманітні глеки.[1] Крім того, було виявлено велику кількість рибних кісток і залишків молюсків, які нагадують меню класичної грецької таверни з устрицями, мідіями і великою рибою.[1] Близький винний магазин в Афінській Агорі, можливо, разом з таверною подавали місцеве вино з Аттики, а також широкий вибір вин, що імпортувалися з Хіоса, Коринфа, Самоса і Лесбоса.[1] У X столітті нашої ери, таверни в Візантійській імперії, які подавали чисте вино, залежали від комендантської години, щоб запобігти «насильству і бунтам», викликаним алкоголем, як це зафіксовано в «Книзі Єпарха» 19.[2]
Кухня ред.
Типове меню для таверни зазвичай включає багато, якщо не всі з наступних пунктів:
- Хліб, іноді піта
- М'ясо, як-от баранина, свинина та яловичина
- Салати, як-от грецький салат
- Закуски або страви, такі як дзадзикі (йогурт, часник і огірок), мелідзаносалата (баклажановий соус), тірокафтері (збитий сир фета, з гострим перцем і оливковою олією), спанакопіта і долма або долмадакіа — (рисова суміш із свіжих трав, таких як м'ята і петрушка, іноді кедрові горіхи, а в деяких регіонах м'ясний фарш додають щільно загорнутим у ніжне виноградне листя і подають з жирним, вершковим, лимонним соусом)
- Супи, такі як авголемоно (яєчно-лимонний суп) і фасолада (бобовий суп)
- Макаронні вироби, такі як спагеті наполітано, пастітсіо (запечені шари товстої пасти і суміш фаршу, з товстим шаром соуса бешамель)
- Рибні страви та страви з морепродуктів, такі як свіжа риба, смажена солена тріска, що подається з скордалією (часниковим соусом), смажені кальмари і молоді восьминоги
- Запечені страви (магірефта), включаючи різноманітні сезонні овочеві страви, такі як мусака (баклажан або цукіні, фарш і бешамель)
- Страви на грилі, такі як сувлакі
- Вино, у тому числі рецина, мавродафні та інші сорти грецького червоного / білого вина
- Пиво
- Міцні напої, як-от узо, ципуро і метакса бренді
- Фрукти
- Десерти, такі як баклава, галактобуреко тощо
Години роботи ред.
Таверни, як правило, відкриваються о 12:00, час вечері починається о 20:00 і досягає піку близько 22:00.[3] З ростом туризму в Греції багато таверн намагалися залучити іноземних відвідувачів, та наймали «зазивал», які використовуються в багатьох тавернах для залучення туристів. Аналогічно, таверни в туристичних районах платять комісії екскурсоводам, які підкидають їм туристів.[4]
Галерея ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в г (Shear, 1975, с. 356–357).
- ↑ (Dalby, 1996, "Biscuits from Byzantium", p. 196).
- ↑ (Hiestand, 2003, с. 65).
- ↑ (Cox, 2001, с. 97).
Джерела ред.
- Cox, Anthony (2001). Still Life in Crete: A Singular View. Parkland, FL: Universal Publishers. ISBN 1-58112-691-3. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 30 травня 2019.
- Dalby, Andrew (1996). Siren Feasts: A History of Food and Gastronomy in Greece. London and New York: Routledge. ISBN 978-1-13-496985-2. Архів оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 30 травня 2019.
- Hiestand, Emily (2003). Lessons from the Taverna. У Haberger, Larry; O'Reilly, Sean; Alexander, Brian S. (ред.). Travelers' Tales Greece: True Stories. Travelers Tales. с. 65—74. ISBN 1-885211-99-6. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 30 травня 2019.
- Riggs, Thomas (1999). Contemporary Dramatists (вид. 6th). Detroit, MI: St. James Press. ISBN 978-1-55-862371-2. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 30 травня 2019.
- Shear, T. Leslie (1975). The Athenian Agora: Excavations of 1973–1974 (PDF). Hesperia. 44 (4): 331—374. doi:10.2307/147506. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 30 травня 2019.
- Stone, Tom (2002). The Summer of My Greek Taverna: A Memoir. New York: Simon & Schuster. ISBN 978-0-74-324771-9. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 30 травня 2019.