Гренландська мова
Гренландська мова (гренл. Kalaallisut) — ескімосько-алеутська мова, якою розмовляє близько 57 000 осіб у Гренландії і Данії. З 1 липня 2009 року є єдиною офіційною мовою у Гренландії.
| Гренландська мова | |
|---|---|
| Kalaallisut | |
 | |
| Поширена в |  Гренландія,  Данія |
| Регіон | Північна Америка |
| Носії | близько 57 000[1] |
| Писемність | Greenlandic alphabetd, Kleinschmidt orthographyd і Scandinavian Brailled |
| Класифікація | Ескімосько-алеутська |
| Офіційний статус | |
| Державна | Гренландія |
| Офіційна | Гренландія |
| Регулює | Oqaasileriffik (Секретаріат гренландської мови) |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | kl |
| ISO 639-2 | kal |
| ISO 639-3 | kal |
| SIL | kal |
Характеристика
ред.Гренландська мова споріднена з ескімоськими мовами Канади, такими як інуктитут. Основний діалект, калааллісут або західногренландська мова, є єдиною офіційною мовою Гренландії із червня 2009 року. Іншими діалектами гренландської мови є тунуміісут (східногренландський) і інуктун (північногренландський, туле). Гренландська мова, як і всі інші ескімоські мови, належить до аглютинативних синтетичних, виключно суфіксальних мов. Вона є ергативною, тобто суб'єкт неперехідного дієслова кодується у відмінкових показниках імені і особових показниках дієслова так само, як і об'єкт (пацієнс) перехідного дієслова, й інакше, ніж агенс перехідного дієслова. Іменники відмінюються за вісьмома відмінками і двома числами, а також за особою і числом власника. Дієслова змінюються за вісьмома способами і за особою та числом підмета і прямого додатка. Найпоширенішим способом словотвору в гренландській мові є суфіксація. Базовий порядок слів — SOV (підмет — прямий додаток — дієслово). Письмо на основі латинської абетки. Орфографія гренландської мови була створена в 1851 році. У 1973 році відбулася реформа гренландського правопису. У мовознавстві досі є розбіжності з таких питань, як наявність категорії часу в інкорпорації в гренландській мові.
Історія
ред.Гренландська мова з'явилася у Гренландії з прибуттям народу Туле в 1200-х роках. Мови, якими розмовляли ранні палеоескімоські культури Саккак і Дорсет у Гренландії невідомі.
Перші згадки гренландської мови датуються сімнадцятим століттям. З прибуттям датських місіонерів на початку 18 століття і початком датської колонізації почалося складання словників і опис граматики. Місіонер Пол Егеде написав перший гренландський словник у 1750 році та першу граматику у 1760 році.[2]
Від данської колонізації в 1700-х роках і до початку Гренландської автономії в 1979 році гренландська мова зазнавала дедалі більшого тиску з боку данської. У 1950-х роках лінгвістична політика Данії була спрямована на зміцнення данської мови. Першорядне значення мав той факт, що середня та вища освіта та всі офіційні справи проводились данською мовою.[3]
З 1851 по 1973 рік гренландська мова використовувала ортографію, розроблену місіонером-лінгвістом Самуелем Клейншмідтом. У 1973 році було введено нову ортографію, яка мала намір наблизити писемність до розмовного стандарту, що зазнав значних змін з часів Клейншмідта. Реформа виявилася ефективною, і в наступні роки грамотність гренландців значно збільшилась.[3]
Іншою подією, яка зміцнила положення гренландської мови, була політика «гренландизації» гренландського суспільства, яка почалася з угоди про надання Гренландії автономії 1979 року. Ця політика була спрямована на те, щоб зупинити колишню тенденцію до маргіналізації гренландської мови, зробивши її офіційною мовою освіти. Той факт, що гренландська мова стала єдиною мовою, яка використовується в початковій школі, означає, що відтепер одномовні датськомовні батьки в Гренландії виховуватимуть дітей двомовними.[4]
До червня 2009 року гренландська мова поділяла свій статус офіційної мови в Гренландії з датською. Відтоді єдиною офіційною мовою стала гренландська.[5] Це зробило гренландську мову унікальним прикладом корінної мови американського континенту, що була визнана єдиною офіційною мовою напівнезалежної країни. Тим не менш, мова все ще вважається «вразливою» відповідно до Червоної книги ЮНЕСКО. У країні 100% рівень грамотності населення.[6] Оскільки західногренландський діалект став домінуючим, доповідь ЮНЕСКО позначила інші діалекти як такі, що знаходяться під загрозою зникнення, і зараз розглядаються заходи щодо захисту східногренландського діалекту.[7]
Фонетика
ред.Голосні
ред.Гренландська система голосних, що складається з /i/, /u/ та /a/, є типовою для ескімосько-алеутської мови. Подвійні голосні аналізуються як дві мори, тому вони фонологічно є послідовністю з двох голосних, а не одним довгим голосним. Єдиний дифтонг, /ai/, зустрічається лише в кінці слів.
| Переднього ряду | Середнього ряду | Заднього ряду | |
|---|---|---|---|
| Високого піднесення | i (y~ɪ) | (ʉ~ʊ) | u |
| Середнього піднесення | (e~ɛ~ɐ) | (o~ɔ) | |
| Низького піднесення | a | (ɑ) | |
- /u/ вимовляється як [o~ɔ] перед увулярними приголосними, [ʉ] між передньоязиковими, [u] перед губними та на початку слова перед неувулярними та як [ʊ] в усіх інших випадках.
- /a/ вимовляється як [ɑ] перед увулярними приголосними, на початку слова перед неувулярними та [ə] в інших випадках.
- /i/ вимвовляється як [ɐ] перед увулярними, [i] на початку слова перед неувулярними, [y] перед губними та [ɪ] в інших випадках.
Приголосні
ред.| Губні | Ясенні | Середньо-піднебінні | М'яко-піднебінні | Увулярні | |
|---|---|---|---|---|---|
| Носові | m ⟨m⟩ | n ⟨n⟩ | ŋ ⟨ng⟩ | ɴ ⟨rn⟩ | |
| Проривні | p ⟨p⟩ | t ⟨t⟩ | k ⟨k⟩ | q ⟨q⟩ | |
| Африкати | t͡s | ||||
| Фрикативні | v ⟨v⟩ | s ⟨s⟩ ɬ ⟨ll⟩ | ʃ | ɣ ⟨g⟩ | ʁ ⟨r⟩ |
| Плавні | l ⟨l⟩ | ||||
| Напівголосні | j ⟨j⟩ |
М'яко-піднебінний фрикативний [ʃ] злився з [s] у всіх діалектах, крім діалектів регіону Сісіміут–Маніїтсок–Нуук–Пааміут. Губно-зубний фрикативний [f] використовується лише в запозичених словах. Ясенний проривний /t/ вимовляється як африкат [t͡s] перед голосним /i/. Деякі запозичення з данської мови, що містять літери ⟨b d g⟩, зберігають їх на письмі, але це не означає зміни у вимові, наприклад ⟨baaja⟩ «пиво» вимовляється як [paːja] та ⟨Guuti⟩ «Бог» вимовляється як [kuːtˢi].
Зразок
ред.Inuit tamarmik inunngorput nammineersinnaassuseqarlutik assigiimmillu ataqqinassuseqarlutillu pisinnaatitaaffeqarlutik. Silaqassusermik tarnillu nalunngissusianik pilersugaapput, imminnullu iliorfigeqatigiittariaqaraluarput qatanngutigiittut peqatigiinnerup anersaavani.
«Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і мають діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.» (Стаття 1-ша Загальної декларації прав людини)
Фрази
ред.| Українською | Гренландською |
|---|---|
| Добрий день! | Inuugujoq, kutaa! |
| Привіт! | Haluu! |
| Як ся маєш? | Qanoq-ippit? |
| Так | Aap |
| Ні | Naagga |
| Як тебе звуть? | Qanoq ateqarpit? |
| Звідки ти? | Suminngaaneerpit? |
| Розмовляєш англійською? | Tuluttut oqalusinnaavit? |
| Дякую | Qujanaq |
| Кішка | Qitsuk |
| Собака | Qimmeq |
| Птах | Timmiaq |
| Риба | Aalisagaq |
| Дерево | Orpik |
| Гриб | Pupik |
| Картопля | Naatsiiaq |
| Морква | Musaq |
| Хліб | Iffiaq |
| Зупа | Qajoq |
| Вода | Imeq |
| Море | Imaq |
| Гора | Qaqqaq |
| Сад | Naatsiivik |
| Ліс | Orpippalik |
| Будинок | Illu |
| Один | ataaseq |
| Два | marluk |
| Три | pingasut |
| Чотири | sisamat |
| П'ять | tallimat |
| Шість | arfinillit |
| Сім | arfineq marluk |
| Вісім | arfineq pingasut |
| Дев'ять | qulingiluat |
| Десять | qulit |
| Одинадцять | aqqanillit |
| Дванадцять | aqqaneq marluk |
| Тринадцять | aqqaneq pingasut |
| Чотирнадцять | aqqaneq sisamat |
| П'ятнадцять | aqqaneq tallimat |
| Шістнадцять | arfersanillit |
| Сімнадцять | arfersaneq marluk |
| Вісімнадцять | arfersaneq pingasut |
| Дев'ятнадцять | arfersaneq sisamat |
| Двадцять | marlunnik qulillit |
Примітки
ред.- ↑ Ethnologue[1]
- ↑ Rischel, Jørgen. Grønlandsk sprog.[2] Den Store Danske Encyklopædi Vol. 8, Gyldendal
- ↑ а б Goldbach & Winther-Jensen (1988)
- ↑ Iutzi-Mitchell & Nelson H. H. Graburn (1993)
- ↑ Lov om Grønlands Selvstyre (PDF). Lovtidende (дан.). 13 червня 2009. с. 3. Архів оригіналу (PDF) за 5 червня 2011.
Det grønlandske sprog er det oficielle sprog i Grønland.
- ↑ Greenland. CIA World Factbook. 19 червня 2008. Процитовано 11 липня 2008.
- ↑ Sermersooq will secure Eastern Greenlandic. Kalaallit Nunaata Radioa (дан.). 6 січня 2010. Процитовано 19 травня 2010.
Посилання
ред.- Гренландське телебачення [Архівовано 2 листопада 2011 у Wayback Machine.](ґренл.)
- Гренландські імена [Архівовано 8 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Oqaasileriffik
- DAKA [Архівовано 3 червня 2017 у Wayback Machine.]
- DAKA (перекладач з данської мови гренландською) [Архівовано 8 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Гренландська мова на сайті Ethnologue: Greenlandic. A language of Greenland (англ.)
- Гренландська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Kalaallisut [Архівовано 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Східногренландська мова на сайті WALS Online: Language Greenlandic (East) [Архівовано 15 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Західногренландська мова на сайті WALS Online: Language Greenlandic (West) [Архівовано 15 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Південногренландська мова на сайті WALS Online: Greenlandic (South) [Архівовано 15 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)