Гревеніц Микола Олександрович (1874)
Барон Микола Олександрович Гревеніц (1874–1931) — російський державний діяч, Херсонський (1911—1915) та Чернігівський (1916—1917) губернатор. Дійсний статський радник (1914), камергер (1914).
| Гревеніц Микола Олександрович | |
|---|---|
_-_NA_Graevenitz.jpg) | |
| Народився |
8 серпня 1874 Російська імперія |
| Помер |
4 січня 1931 (56 років) Брюссель, Бельгія |
| Діяльність | камергер |
| Alma mater | Олександрівський ліцейd |
| Посада | Q114837047?, Q114837159?, Q114837161?, Q114837168? і Q107626091? |
| Батько | Q117025231? |
| Нагороди |
      |
Біографія ред.
Народився 27 липня (8 серпня) 1874 року[1] в сім'ї барона Олександра Олександровича Гревеніца (Олександр Фрідріх Авраам) Гревеніц (1837—1901) — дійсного статського радника, директора Санкт-Петербурзького виховного будинку[2]. Мати — Христина Яківна Гревеніц (урод. Вілліє; 1847 — 1917[3]).
В 1894 закінчив Олександрівський ліцей X класом і вступив на службу. З 1904 — камер-юнкер[1], в 1907 — надвірний радник. З 13 липня 1907 — Казанський віце-губернатор; 19 травня 1908 року був переведений у колезькі радники. З 15 грудня 1908 — Катеринославський віце-губернатор.
З 28 лютого 1911 року був призначений Херсонським губернатором; з 19 травня — у чині статського радника. У званні камергера з 1914; того ж року став дійсним статським радником[4].
1916 року призначений Чернігівським губернатором.
У Петербурзі жив за адресою: Матвіївська вулиця[5], 3.
Після большевицького заколоту 1917 року емігрував до Бельгії, де й нині живуть його нащадки.
Нагороди ред.
- Орден Святого Станіслава 2 ст. (1904);
- Орден Святої Анни 2-ї ст. (1907);
- Орден Святого Володимира 4 ст. (1909);
- Найвища подяка (1915).
- Медаль «На згадку царювання імператора Олександра III»;
- Медаль «За праці за першим загальним переписом населення»;
- Медаль «На згадку про 100-річчя Вітчизняної війни 1812 р.» (1912);
- Медаль «На згадку про 300-річчя царювання будинку Романових» (1913);
- Відзнака «за праці з землеустрою».
Сім'я ред.
_-_AM_Graevenitz.jpg)
Одружився в Казані 12 ноября 1908 на Ганні Михайлівні Стрижевській.
Син — Олександр Миколайович (12.06.1911-20.02.1988), з 1933 був одружений на правнучці О. С. Пушкіна[6].
Примітки ред.
- ↑ а б в Erik-Amburger-Datenbank - Datensatz anzeigen. amburger.ios-regensburg.de. Процитовано 19 червня 2023.
- ↑ Барон Гревениц Александр Александрович [Архівовано 18 травня 2022 у Wayback Machine.] // Список гражданским чинам IV класса. Исправлен по 20 января 1881 года. — С. 670.
- ↑ Скончалась в Петрограде, похоронена 19 ноября 1917 года на Волковском лютеранском кладбище (ЦГИА СПб. Ф. 19. — Оп. 127. — Д. 3590-1. — Л. 513; Бем В. Волковское лютеранское кладбище Санкт-Петербурга = Wolkowo lutherischer Friedhof in St. Petersburg: Справ.-путеводитель на нем. и рус. яз. — СПб., 1998. — C. 52).
- ↑ Барон Гревениц Николай Александрович [Архівовано 18 травня 2022 у Wayback Machine.] // Список гражданским чинам четвёртого класса на 1915 год. Исправлен по 1-е сентября 1915 года. Ч. 2. — Пг., 1915. — С. 2541—2542.
- ↑ Ныне это часть Улицы Ленина, от Большого проспекта Петроградской стороны до Сытнинской улицы
- ↑ «Аксиологический аспект генеалогии потомков А. С. Пушкина». Архів оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 18 травня 2022.