Гребінь (морфологія плазунів)

Спинний гребінь — широке, пласке утворення на спині плазунів (історично і деяких земноводних), що йде вздовж хребта, своєрідне «вітрило» з кісткових відростків з перетинками. Багато видів вимерлих земноводних і плазунів мали довгі відростки хребців, припускають, що вони були основою для спинних гребенів, які, на думку палеонтологів, виконували кілька функцій.

Відростки хребців на скелеті Dimetrodon incisivus

ФункціїРедагувати

 
Чубатий хамелеон — один з власників спинного гребеня, що дожили до наших днів

Висунуто чимало припущень щодо призначення спинного гребеня. Більшість сучасних науковців сходяться на тому, що принаймні в пелікозаврів він слугував для терморегуляції[1].

ТерморегуляціяРедагувати

Основна функція гребеня викопних плазунів — терморегуляція. У відростках хребців виявлений канал, у якому, здогадно проходили кровоносні судини, що постачали кров у перетинки. Тварини могли використовувати широку поверхню гребеня для обігріву в ранковий час, коли сонце ще стоїть низько над обрієм. Як і всі ектотермальні організми, вони могли повноцінно функціонувати лише за умови надходження достатньої кількості тепла з навколишнього простору. У разі перегрівання гребінь слугував своєрідним радіатором, забезпечуючи охолодження під час перебування у затінку[1].

Втім, недавні дослідження ставлять під сумнів ефективність подібних засобів терморегуляції, і невідомі сучасні плазуни з гребенями, що використовували б їх подібним чином[2][3]

Статевий відбірРедагувати

Розвинуті елементи будови тіла в багатьох сучасних тварин слугують для приваблення представників протилежної статі під час відбору статевого партнера. Колись припускали, що таку ж функцію виконував і гребінь викопних плазунів, але зараз ця гіпотеза зазнає критики[1].

Зберігання поживних речовинРедагувати

Професор Е. Штромер у 1915 р. висунув гіпотезу, що відростки слугували не основою для спинного «вітрила», а скоріше для горба: «можна було б скоріше подумати про існування великого жирового горба (нім. Fettbuckel), якому вони (відростки) забезпечували внутрішню опору» [4]. Припущення Штромера було підтримане Дж. Б. Бейлі (Jack Bowman Bailey) в 1997 р.[5]. На користь цієї гіпотези Бейлі вказує на те, що в спінозаврів, уранозаврів та інших динозаврів хребцеві відростки коротші і товстіші, ніж у пелікозаврів (в останніх вони були каркасом для перетинок), і подібні до хребцевих відростків деяких вимерлих горбатих ссавців, таких як мегацеропс і широколобий бізон[5].

МаскуванняРедагувати

Припускали, що диметродон використовував гребінь для маскування: коли ховався в очереті, чигаючи в засідці на жертву[6].

Джерело звукуРедагувати

Грегорі Пол стверджував, що паралельні шийні гребені амаргазавра (що має відростки шийних хребців) зменшували б рухомість шиї. Він припустив, що з огляду на скоріше круглий, ніж плаский переріз цих відростків, вони могли бути покриті роговою оболонкою. На його думку, не виключено, що динозавр міг видавати звук, зсуваючи їх разом[7].

Гребінь крокодилівРедагувати

У гребенястих крокодилів на спині розташовані два гребені, що йдуть від очей майже до передньої третини морди. Вони утворені шкіряними горбками.

Тварини зі спинним гребенемРедагувати

ЗемноводніРедагувати

ПлазуниРедагувати

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в D.R. Khanna, Biology of Reptiles, pp. 59-60, Discovery Publishing House, 2004 ISBN 8171419070.
  2. Tomkins, J.L.; LeBas, N.R.; Witton, M.P.; Martill, D.M.; Humphries, S. (2010). «Positive allometry and the prehistory of sexual selection» (PDF). The American Naturalist 176 (2): 141—148. doi:10.1086/653001. PubMed.
  3. Huttenlocker, A. K.; Mazierski, D.; Reisz, R. R. (2011). «Comparative osteohistology of hyperelongate neural spines in the Edaphosauridae (Amniota: Synapsida)». Palaeontology 54: 573—590. doi:10.1111/j.1475-4983.2011.01047.x.
  4. Stromer, E. (1915). Ergebnisse der Forschungsreisen Prof. E. Stromers in den Wüsten Ägyptens. II. Wirbeltier-Reste der Baharije-Stufe (unterstes Cenoman). 3. Das Original des Theropoden Spinosaurus aegyptiacus nov. gen., nov. spec. Abhandlungen der Königlich Bayerischen Akademie der Wissenschaften, Mathematisch-physikalische Klasse (German) 28 (3): 1–32. [недоступне посилання з квітня 2019]
  5. а б Bailey, J.B. (1997). Neural spine elongation in dinosaurs: sailbacks or buffalo-backs?. Journal of Paleontology 71 (6): 1124–1146. JSTOR 1306608. 
  6. Bramwell, C. D.; Fellgett, P. B. (16 February 1973). Thermal Regulation in Sail Lizards. Nature 242 (5394): 203–205. ISSN 0028-0836. doi:10.1038/242203a0. «Many suggestions have been made about the function of the sail, as camouflage among reeds while it waited for prey, for sexual display, or literally as a sail while swimming» 
  7. Paul, Gregory S. (2000) The Scientific American Book of Dinosaurs, p 94. St. Martin's Press. ISBN 0-312-26226-4.