Грачов Олексій Георгійович

український військовик

Олексі́й Гео́ргійович Грачо́в (24 квітня 1977 — 29 серпня 2014) — полковник (посмертно) Збройних сил України. Начальник відділу підготовки військ, оперативне командування «Південь».

Грачов Олексій Георгійович
 Полковник (посмертно)
Загальна інформація
Народження 24 квітня 1977(1977-04-24)
Воронеж
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (37 років)
Іловайськ
Alma Mater Військова академія (Одеса)
Військова служба
Роки служби 1998-2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви
Командування
Оперативне командування «Південь» ОК «Південь», начальник відділу підготовки військ
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Медаль «За сумлінну службу» III ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» III ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)

Біографія

ред.

Народився у Воронежі. Коли Олексій був малим, родина переїхала до Очакова. Виріс в місті Очакові Миколаївської області. У 1994 році з відзнакою закінчив Очаківську середню школу № 1, і також з відзнакою — дитячу музичну школу. У 1998 році з «червоним» дипломом закінчив загальновійськовий факультет Одеського інституту Сухопутних Військ. У 2008 році закінчив Національний університет оборони України імені Івана Черняховського. Написав дисертаційну роботу на звання кандидата військових наук, але захистити її не встиг. З 2012 року — начальник штабу, 1-й заступник командира окремої механізованої бригад. З грудня 2013 року — начальник відділу підготовки штабу оперативного командування «Південь».

З березня по липень 2014 року виконував бойове завдання з прикриття державного кордону в Луганській області. Координував дії ротних тактичних груп 93-й окремої механізованої бригади, завдяки яким неодноразово припинялося незаконне перетинання Державного кордону України. Під його керівництвом був створений бойовий порядок, система вогню та інженерних огорож, встановлено взаємодію з державними органами місцевого самоврядування, з підрозділами Державної прикордонної служби України.

В серпні 2014 провів величезну роботу зі зміцнення бойової техніки броньованою сіткою проти кумулятивних снарядів, займався подальшим навчанням особового складу. Завдяки спільним зусиллям з Фондом соціального розвитку міста Дніпропетровська вдалося поставити бронь на 10 одиниць БМП-2.

19 серпня 2014 начальник відділу підготовки військ управління оперативного командування «Південь» Грачов О. Г. вивів колону військової техніки з військового містечка Черкаське Дніпропетровської області, очолив її і взяв курс на Донецьк.

Під час восьмиденних виснажливих кровопролитних боїв, будучи пораненим осколком в ногу, залишався на своєму бойовому посту. Після наказу виводити бойову техніку з оточення, очолив колону 93-ї бригади і почав прорив з «Іловайського котла». Його бойова машина піхоти (БМП-2), яка йшла першою, була розстріляна з РПГ супротивника поміж селами Многопілля та Червоносільське. Від прямого влучення Олексій Георгійович отримав осколкове поранення в живіт, яке було несумісним з життям.[1]

Вдома залишилися мама, дружина Олена та донька Ольга 2011 р. н. Похований в смт Чорноморське Лиманський район (Одеська область) Одеська область.

Нагороди

ред.

Вшанування пам'яті

ред.
  • 30 квітня 2015 року у ЗОШ № 1 м. Очаків, де вчився Олексій Грачов, відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки військовику.[4]
  • Іловайський Хрест (посмертно)
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 3, місце 2
  • Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[5]

Примітки

ред.
  1. Іловайськ. Не можна забути. Народна Армія, №35(5515) 31.08.2017 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 вересня 2017. Процитовано 5 вересня 2017.
  2. Указ Президента України від 31 жовтня 2014 року № 838/2014 «Про відзначення державними нагородами України»;
  3. Указ Президента України від 15 липня 2014 року № 593/2014 «Про відзначення державними нагородами України»;
  4. І туга. і гордість без меж // Газета «[[Чорноморська зірка]]». 07.05.2015. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  5. Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня

Джерела

ред.