Грачов Андрій Серафимович
Андрій Серафимович Грачов (9 липня 1941, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський діяч, політолог, журналіст, спеціаліст з міжнародних відносин, помічник і останній прес-секретар президента СРСР Михайла Горбачова. Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках. Кандидат історичних наук (1975).
Грачов Андрій Серафимович | |
---|---|
Народився | 9 липня 1941[1] (83 роки) Москва, СРСР[1] |
Країна | Росія СРСР |
Національність | росіянин |
Діяльність | історик, журналіст, письменник, політолог, політичний аналітик, press agent, публіцист |
Галузь | політологія[2] і політична журналістика[2] |
Alma mater | Московський державний інститут міжнародних відносин[1] |
Науковий ступінь | кандидат історичних наук[1] |
Знання мов | російська[3][2], англійська[2] і французька[2] |
Заклад | Університет Париж X Нантер |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Життєпис
ред.У 1964 році закінчив Московський державний інститут міжнародних відносин Міністерства закордонних справ СРСР, сходознавець.
У 1964—1966 роках — референт, старший референт Комітету молодіжних організацій СРСР.
Член КПРС з 1965 року.
У 1966—1973 роках — радянський представник у редакції журналу «Молодь світу» та в Бюро Всесвітньої федерації демократичної молоді в місті Будапешті (Угорщина).
У 1973 році — 1-й заступник голови Комітету молодіжних організацій СРСР.
У 1973—1978 роках — референт Міжнародного відділу ЦК КПРС.
У 1978—1986 роках — помічник завідувача відділу, консультант, завідувач сектору відділу зовнішньополітичної пропаганди ЦК КПРС.
У 1986—1989 роках — завідувач сектору відділу пропаганди ЦК КПРС.
З 1989 року — член ради засновників газети «Московские новости».
У 1989—1991 роках — заступник завідувача Міжнародного відділу ЦК КПРС.
З серпня по грудень 1991 року — помічник і останній прес-секретар президента СРСР Михайла Горбачова.
У 1992—1994 роках — політичний оглядач тижневика «Московские новости». З 1994 року — власний кореспондент щотижневого журналу «Новое время» в Парижі, з 1996 року — член редакційної колегії видання «Новое время».
Викладав в університетах Франції, Японії, Великої Британії. Живе у Парижі. Автор кількох книг-бестселерів про Горбачова та Радянський Союз.
Основні праці
ред.- Політичний екстремізм. Москва: Мысль, 1986.
- Кремлівська хроніка [1964—1991 рр.] Москва: Ексмо, 1994.
- Далі без мене...: Відхід Президента Москва: Прогрес: Культура, 1994.
- Горбачов. Москва: Вагріус, 2001.
- Останній день СРСР. Свідчення очевидця: спогади помічника Президента Радянського Союзу. Москва: Ексмо, 2022.
- Горбачов. Людина, яка хотіла як краще. Москва: Ексмо, 2023.
- Загублений світ. Чому сьогодні йде війна. Москва: Ексмо, 2023.
Нагороди і звання
ред.- орден Дружби народів
- орден «Знак Пошани»
- медалі
- Премія Жана-Мішеля Гайяра (Франція) (2012)
Примітки
ред.Джерела
ред.- Центральный комитет КПСС, ВКП(б), РКП(б), РСДРП(б). Историко-биографический справочник. Автор-составитель Горячев Ю. Москва: Граница, 2015. (рос.)
- журнал «Известия ЦК КПСС» (Москва) № 10, 1990. (рос.)