Мойсей Лазарович Грановський (рос. Моисей Лазаревич Грановский; 1890(1890), містечко Звенигородка Київської губернії, тепер Черкаської області — зник безвісти 1941, ймовірно, під Єльнею Смоленської області РРФСР, СРСР) — радянський партійний діяч єврейського походження, керуючий справами РНК УСРР. Член ВЦВК, член ЦВК СРСР. Член Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) у 1934—1939 роках.

Грановський Мойсей Лазарович
Народився 1890
Звенигородка, Київська губернія, Російська імперія
Помер 1941
Смоленська область, РРФСР, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність єврей
Діяльність державний діяч
Учасник німецько-радянська війна
Членство Центральний виконавчий комітет СРСР
Партія ВКП(б)

ЖиттєписРедагувати

Народився в родині дрібного єврейського торговця. У 1911 році закінчив комерційне училище в Звенигородці.

У вересні 1911 — жовтні 1912 року — студент Київського комерційного інституту.

У жовтні 1912 — жовтні 1913 року — доброволець 11-го стрілецького полку російської імператорської армії.

У жовтні 1913 — вересні 1914 року — студент Київського комерційного інституту.

Член РСДРП(б) з квітня 1914 року.

У вересні 1915 — грудні 1916 року — завідувач пункту допомоги біженцям Земсоюзу в місті Тернополі.

У грудні 1916 — травні 1917 року — службовець відділу допомоги біженцям Земсоюзу в місті Києві.

У травні — грудні 1917 року — студент Київського комерційного інституту, закінчив три курси.

У грудні 1917 — лютому 1918 року — комісар контори Державного банку в Києві.

У березні — червні 1918 року — секретар делегації РРФСР на мирних переговорах із Українською Державою в Києві. У червні — вересні 1918 року — завідувач Українського відділу Народного комісаріату закордонних справ РРФСР у Києві.

У вересні 1918 року заарештований українською владою за шпигунство, до листопада 1918 року перебував у Лук'янівській в'язниці.

У листопаді 1918 — лютому 1919 року — секретар Тимчасового робітничо-селянського уряду України.

У лютому — грудні (фактично — травні) 1919 року — керуючий справами Ради народних комісарів Української СРР.

У травні 1919 — березні 1920 року — голова військового трибуналу 14-ї армії РСЧА.

У березні — червні 1920 року — заступник народного комісара закордонних справ Української СРР.

У липні 1920 — березні 1921 року — голова виконавчого комітету Кременчуцької губернської ради.

У березні — листопаді 1921 року — заступник голови виконавчого комітету Одеської губернської ради.

У листопаді 1921 — березні 1922 року — секретар Миколаївського губернського комітету КП(б)У.

У травні — жовтні 1922 року — голова виконавчого комітету Кременчуцької губернської ради.

У жовтні 1922 — вересні 1923 року — голова Чернігівської губернської ради профспілок.

У вересні 1923 — січні 1926 року — відповідальний секретар Амурського губернського комітету РКП(б).

У січні — квітні 1926 року — відповідальний секретар Приморського губернського комітету РКП(б).

У квітні 1926 — лютому 1927 року — відповідальний секретар Владивостоцького окружного комітету ВКП(б).

У лютому — червні 1927 року — відповідальний інструктор ЦК ВКП(б) у Москві.

У червні 1927 — січні 1929 року — відповідальний секретар Дагестанського обласного комітету ВКП(б).

9 квітня — вересень 1929 року — відповідальний секретар Тульського губернського комітету ВКП(б). Одночасно з 21 травня по 4 вересня 1929 року — відповідальний секретар Організаційного бюро ВКП(б) по Тульському округу.

7 вересня 1929 — 30 квітня 1930 року — відповідальний секретар Тульського окружного і міського комітетів ВКП(б).

У травні 1930 — листопаді 1931 року — відповідальний інструктор ЦК ВКП(б).

У листопаді 1931 — січні 1934 року — заступник народного комісара зв'язку СРСР.

У лютому 1934 — квітні 1936 року — керівник групи Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б).

У квітні 1936 — березні 1937 року — уповноважений Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) по Івановській області РРФСР.

У березні 1937 — квітні 1938 року — 1-й заступник народного комісара юстиції СРСР.

У травні 1938 — липні 1939 року — в.о. начальника Головного управління навчальних закладів Народного комісаріату землеробства РРФСР.

У 1940—1941 роках — у Держлітвидаві СРСР, відповідальний редактор журналу «30 дней» у Москві.

Делегат XIII–XVI з'їздів ВКП(б).

Влітку 1941 року пішов добровольцем у Московське народне ополчення. У жовтні 1941 року служив відповідальним секретарем партійної комісії 6-ї стрілецької дивізії РСЧА, батальйонний комісар. Безвісти зник у жовтні 1941 року, ймовірно, загинув під Єльнею в Смоленській області.

ДжерелаРедагувати