Горін-Горяйнов Борис Анатолійович

Борис Анатолійович Горін-Горяйнов (1883, Санкт-Петербург15 квітня 1944, Ленінград) — російський радянський актор театру і кіно, народний артист РРФСР (1935).

Борис Горін-Горяйнов
Ім'я при народженні Борис Анатолійович Горін-Горяйнов
Народився 6 (18) листопада 1883
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 15 квітня 1944(1944-04-15) (60 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Поховання Літераторські мостки
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність актор, кіноактор
Роки діяльності з з 1901
IMDb nm2934580
Нагороди та премії
Народний артист РРФСР

ЖиттєписРедагувати

Борис Анатолійович Горін-Горяйнов народився в Петербурзі, батько — артист Александрінського театру А. М. Горін-Горяйнов.

Акторська кар'єра почалася в 1901 році: Горін-Горяйнов грав на сцені Гатчинського, Василеострівського театрів. У 1904 році він закінчив юридичний факультет Петербурзького університету і вступив у трупу М. М. Бородая в Києві. Потім повернувся в Петербург, грав у Новому театрі Л. Б. Яворської, у 1908 році був запрошений у московський Театр Корша, де служив до 1911 року.

З 1911 року і до кінця життя — актор Александрінського театру. Зіграв головні ролі у виставах за п'єсами «Ревізор», «Одруження Фігаро», «Пігмаліон» та інших.

Горін-Горяйнов блискуче виконував різнопланові ролі, грав героїв різного віку: на початку 20-х років він одночасно грає Крутицького у виставі «Не було ні гроша, та раптом алтин», Фадінара в «Солом'яному капелюшку», Митрофана в «Недоростку», Барона і Ваську Попела в «На дні» і кавалера Ріпафрата в «Шинкарці».

У 1933 році Горін-Горяйнов проявляє себе як театральний режисер: спільно з Б. Сушкевичем ставить спектакль «Дон-Кіхот» на Малій сцені, у 1934 спільно з В. Дудіним — спектакль «Чужа дитина».

Крім роботи в театрі Горін-Горяйнов знімався в кіно. Також є автором кількох автобіографічних книг і роману «Федір Волков», присвяченого долі російського актора Ф. Р. Волкова.

У роки Німецько-радянської війни Горін-Горяйнов, відмовившись від евакуації в Новосибірськ, залишається в блокадному Ленінграді, де помер у 1944 році.

Визнання і нагородиРедагувати

  • 1935 — заслужений артист РРФСР

ТворчістьРедагувати

Ролі в театріРедагувати

Александрінський театрРедагувати

  • «Ревизор» М. Гоголя — Хлестаков
  • «Женитьба Фігаро» П. Бомарше — Фігаро
  • «На всякого мудреця досить простоти» О. Островского — Глумов
  • «Пігмаліон» Б. Шоу — Гіггінс
  • «Ліс» О. Островського — Буланов; у постановці В. П. Кожича — Щасливцев
  • «Провінціалка» — граф Любін
  • «Склянка води» — Болінгброк
  • «Два брати» М. Лермонтова — князь Ліговський
  • «Маскарад» М. Лермонтова — Казарін
  • «Смерть Тарєлкіна» О. Сухово-Кобиліна — Тарєлкін
  • «Не було ні гроша, та раптом алтин» О. Островського — Крутицький
  • «Соломенная шляпка» Э. Лабиша й Марк-Мишеля — Фадінар
  • «Недоросль» Д. Фонвизина — Митрофан
  • «На дне» М. Горького — Барон
  • «Трактирщица» К. Гольдони — кавалер Рипафрат
  • «Цезарь и Клеопатра» У. Шекспира — Цезар
  • «Мещанин во дворянстве» Мольера — Журден
  • «Волки и овцы» А. Островского — Мурзавецкий
  • «Плоды просвещения» Л. Толстого — Звездинцев
  • «Горе от ума» А. Грибоедова — Фамусов
  • «Свадьба Кречинского» А. Сухово-Кобылина — Расплюев
  • «Таланты и поклонники» А. Островского, режиссёр В. П. Кожич — Нароков
  • 1941 — "Дон Кихот" М. Булгакова по М. Сервантесу — Санчо Панса
  • «Бойцы» Б. Ромашова — Ленчицкий
  • «Огненный мост» Б. Ромашова — Дубровин-отец
  • «Мандат» Н. Эрдмана — Гулячкин

ФільмографіяРедагувати

БібліографіяРедагувати

  • Горін-Горяйнов Б. А. Мій театр. Досвід. Л., 1939
  • Горін-Горяйнов Б. А. Лаштунки. Л., 1940
  • Горін-Горяйнов Б. А. Федір Волков. Роман-хроніка. Ярославль, 1942
  • Горін-Горяйнов Б. А. Актори. Із спогадів. Л.-М., 1947

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати