Гороркор (англ. Horrorcore) — жанр хіп-хопу, тематика пісень та образи якого навіяні фільмами жахів. Хоча жанр не дуже популярний, релізи деяких виконавців користуються попитом на мейнстримовій сцені.

Гороркор
Стилістичні походження
Походження
кінець 1980-их — південь та Східне узбережжя США
Типові інструменти
Популярність здебільшого в андеґраунді, проте деякі гурти та виконавці досягли успіху в мейнстримі; найпопулярніший на Середньому Заході США

ІсторіяРедагувати

Стилістичні витоки гороркору прослідковуться на дебютному альбомі гурту Geto Boys Making Trouble, який містить похмурий та жорстокий трек «Assassins». Violent J, учасник групи Insane Clown Posse, у своїй автобіографії Behind the Paint назвав пісню першим зразком гороркору. Репер стверджує, що Geto Boys продовжили розвивати жанр на наступній другій платівці Grip It! On That Other Level, зокрема в піснях «Mind of a Lunatic» та «Trigga-Happy Nigga».[1] Дебютний альбом Ganksta N-I-P The South Park Psycho (1992) містить композицію «Horror Movie Rap», на якій використано семпл із саундтреку стрічки 1978 року Гелловін. Перший сингл репера Big L «Devil's Son», записаний у 1993, також відносять до цього жанру.[2] Дебютні студійні платівки гурту Insane Poetry Grim Reality (1992) та[3] Boomin' Words from Hell (1989) репера Esham містили тексти пісень з елементами жахів.[4] Натомість за Кулом Кейтом, саме він «винайшов гороркор».[5] Термін став популярним 1994 року після виходу альбомів гуртів Flatlinerz U.S.A. (Under Satan's Authority) та Gravediggaz Niggamortis (випущений у США під назвою 6 Feet Deep).[6][7] Студійну платівку Brotha Lynch Hung Season of da Siccness (1995) також вважають чинником, що відіграв важливу роль у становленні стилю.

У цілому жанр не популярний серед слухачів мейнстриму; проте такі виконавці як Insane Clown Posse, Twiztid та Necro продають значну кількість копій своїх релізів. Жанр процвітає в інтернет-культурі. Щорічно у Детройті проводять «супершоу» Wickedstock.[8] Починаючи з 2003, кожного Геловіну виконавці гороркору збираються онлайн і видають безплатну компіляцію Devilz Nite.[9] За інформацією січневого документального фільму BBC 2004 року Андеґраундні Сполучені Штати, жанр «має велику кількість прихильників на території США» і «поширюється Європою».[8]

Журнал Spin попросив Violent J з гурту Insane Clown Posse назвати найкращі, на його думку, пісні у цьому стилі. Той згадав «What's on My Mind» The Dayton Family, «Mr. Ouija» Bone Thugs-N-Harmony та «Billie Jean 2005» Necro.[10]

ОсобливостіРедагувати

Гороркор — жанр хіп-хопу, тексти якого головним чином зосереджено на темах канібалізму, суїциду та вбивства. Слова часто написано під впливом фільмів жахів.[11] Репер Mars якось заявив: «Якщо взяти творчість Стівена Кінґа та Веса Крейвена і покласти її на хіп-хоп-біт, це й буду я».[12] У 1995 Entertainment Weekly описав гороркор як «суміш хардкор-репу та кровожерливого металу».[13] Дехто називає жанр «дез-репом» через подібність тематики текстів гороркору та дез-металу.[14]

Яскраві представникиРедагувати

ПосиланняРедагувати

  1. Bruce, Joseph; Hobey Echlin (August 2003). The Dark Carnival. У Nathan Fostey. ICP: Behind the Paint (вид. second). Royal Oak, Michigan: Psychopathic Records. с. 174–185. ISBN 09741846083 Перевірте значення |isbn= (довідка). 
  2. Fright Night. Vibe. November 2004. с. 74. 
  3. Cordor, Cyril. Biography of Insane Poetry. Allmusic. Процитовано 12 листопада 2008. 
  4. а б McLeod, Rodd (2 березня 2000). The Wicket World of Natas. Rolling Stone. Архів оригіналу за 8 липня 2008. Процитовано 19 липня 2008. 
  5. Kane; QED (19 липня 2007). Kool Keith Interview. Original UK Hip Hop. Архів оригіналу за 21 червня 2008. Процитовано 4 серпня 2008. 
  6. Fernando Jr., S.H. (September 18, 2007) The Pick, The Sickle & The Shovel [Архівовано 26 червня 2007 у Wayback Machine.] Rolling Stone Accessed November 4, 2007.
  7. Gravediggaz star loses cancer battle [Архівовано 2013-10-03 у Wayback Machine.]. NME (16 July 2001) Accessed November 4, 2007.
  8. а б Underground USA BBC. Accessed November 4, 2007
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 липня 2011. Процитовано 5 травня 2012. 
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 5 травня 2012. 
  11. Meyer, Frank. (2004-10-28) Frankly Speaking: Halloween Horror-core Hip Hop [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.] g4tv. Retrieved 2008-09-14.
  12. Darcy, Pohland. (May 19, 2005) The dark world Of Horrorcore music [Архівовано 24 листопада 2007 у Wayback Machine.] WCCO-TV. Accessed November 4, 2007.
  13. Browne, David. (24 Feb 1995) Fifth anniversary music [Архівовано 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Entertainment Weekly. Accessed November 4, 2007.
  14. Strauss, Neil (18 вересня 1994). When Rap Meets the Undead. The New York Times. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 25 квітня 2009. 
  15. Detroit's scariest Rap music [1] [Архівовано 10 серпня 2011 у Wayback Machine.]/
  16. Cordor, Cyril. Blaze Ya Dead Homie > Biography. Allmusic. Процитовано 14 липня 2008. 
  17. Macias, Chris. (December 5, 2006). The king of gore, Brotha Lynch reigns over local hip-hop movement [Архівовано 17 грудня 2007 у Wayback Machine.] The Sacramento Bee. Accessed November 29, 2007.
  18. Hernandez, Pedro. Review of N of Tha World. Rap Reviews. Архів оригіналу за 5 березня 2009. Процитовано 4 серпня 2008. 
  19. Righi, Len. (9 April 2007) King Gordy keeps up lighting up the dark [Архівовано 24 липня 2008 у Wayback Machine.] Pop Matters. Accessed November 4, 2007.
  20. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 5 травня 2012. 
  21. Bulwa, Demian (23 вересня 2009). Bay Area suspect allegedly bludgeoned victims. San Francisco Chronicle. Архів оригіналу за 26 вересня 2009. Процитовано 24 вересня 2009. 
  22. Архівована копія. Архів оригіналу за 9 червня 2013. Процитовано 5 травня 2012. 
  23. McKinney, Devin. (2004-09-14) Real horror show [Архівовано 10 серпня 2011 у Wayback Machine.] The American Prospect. Retrieved 2008-10-14.
  24. [http://metrotimes.com/music/twiztid-morality-and-horrorcore- 1.1054518 Twiztid morality and 'horrorcore']. Metro Times. 27 жовтня 2010. Процитовано 7 листопада 2010.