Горована реюньйонська
| Горована реюньйонська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Hypsipetes borbonicus (Pennant, 1781) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Turdus borbonicus Ixocincla borbonica Anepsia borbonica | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Горована реюньйонська[2] (Hypsipetes borbonicus) — вид горобцеподібних птахів родини бюльбюлевих (Pycnonotidae)[3]. Ендемік Реюньйону. Маврикійська горована раніше вважалася підвидом реюньйонської горовани.
Опис
ред.Довжина птаха становить 22 см. Забарвлення птаха попелясто-сіре, на голові чорний чуб. Райдужка біла, лапи і дзьоб оранжеві.
Поширення і екологія
ред.Реюньйонські горовани є ендеміками Реюньйону. Вони живуть в рівнинних і гірських тропічних лісах. Зустрічаються на висоті від 300 до 2500 м над рівнем моря.
Поведінка
ред.Реюньйонські горовани є переважно плодоїдними. В лютому-березні вони мігрують із високогірних районів в долини, де харчуються стиглими плодами гуави. Також вони доповнюють свій раціон нектаром, комахами і дрібними ящірками. Сезон розмноження триває під час південного літа. В кладці 2 яйця.
Збереження
ред.МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція реюньйонських горован становить близько 20,5 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища, а також вилов з метою продажу на пташиних ринках. До недавнього часу на реюньйонських горован полювали як на дичину.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Hypsipetes borbonicus. Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Bulbuls. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 13 вересня 2021.
Джерела
ред.- Gregory, Steven M. (2000): Nomenclature of the Hypsipetes Bulbuls (Pycnonotidae). Forktail 16: 164–166. PDF fulltext
- Staub, France (1976), Birds of the Mascarenes and Saint Brandon, Labama House, Port Louis, Mauritius.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |