Гориці (Переворський повіт)

Гориці (пол. Gorzyce) — село в Польщі, у гміні Триньча Переворського повіту Підкарпатського воєводства, на лівому березі Сяну. Населення — 1325 осіб (2011[1]).

Село
Гориці
пол. Gorzyce
Gorzyce - kościół nocą (1).jpg

Координати 50°07′ пн. ш. 22°34′ сх. д. / 50.117° пн. ш. 22.567° сх. д. / 50.117; 22.567Координати: 50°07′ пн. ш. 22°34′ сх. д. / 50.117° пн. ш. 22.567° сх. д. / 50.117; 22.567

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Переворський повіт
Гміна Триньча
Перша згадка 1589
Попередні назви Воля Підсянська
Населення 1325 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-204
Автомобільний код RPZ
SIMC 0611985
GeoNames 771731
Гориці. Карта розташування: Польща
Гориці
Гориці
Гориці (Польща)
Гориці. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Гориці
Гориці
Гориці (Підкарпатське воєводство)

ІсторіяРедагувати

Вперше село згадується в 1589 р. як Воля Підсянська. Село було в королівській власності, через що наявні дані в податкових реєстрах. Село входило до Перемишльської землі Руського воєводства. В 1674 р. село складалося з двох частин: меншої — 34 будинки та більшої з 71 будинком. У 1723 р. Воля Підсянська поділена на 2 села — Ягелла і Гориці.

У 1893—1895 рр. бул побудований цегляний будинок, у якому в 1895 р. була створена однокласна народна школа.

У 1772—1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. На цей час місцеве українське населення лівобережного Надсяння після півтисячолітніх латинізації та полонізації залишилось у меншості. 1892 році село належало до Ланьцутського повіту, налічувало 715 мешканців, з них 247 греко-католиків і 468 римо-католиків[2].

У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. На 1.01.1939 в селі було 1330 жителів, з них: 10 українців, 230 українців з польської мовою, 1060 поляків і 30 євреїв[3]. Село входило до Переворського повіту Львівського воєводства, гміна Триньча.

10 вересня 1939 р. село було зайняте німцями. Наприкінці липня 1944 р. Червона армія зайняла села і збудувала дерев'яний міст через Сян, який був спалений 26 жовтня 1945 р. під час бою з відділом УПА. 2 березня 1945 р. польські шовіністи розстріляли 3 греко-католиків в Вольі Бухівській. У квітні 1945 р. з Гориці й Волі Бухівської вивезено до СРСР 181 українця з 39 будинків.

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 634 167 402 65
Жінки 691 165 407 119
Разом 1325 332 809 184

ЦеркваРедагувати

Церква греко-катольцкаРедагувати

Дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста збудована в 1723 р. в північній частирі села. Визита канонічна в 1821 р. через Еп. Івана Снігурського. Визита канонічна в р. 1894 через Еп. Юліяна Пелеша. Церква водновена і помальована в 1907 р. Церква спалена польськими шовіністами в 1945 р. Була парафіяльною церквою Канчуцького деканату (з 1920 р. — Сінявського деканату) Перемишльської єпархії УГКЦ. У 1830 р. до парафії належали також села Воля Бухівська, Тринча, Убішин і Ягелла (загалом — 531 греко-католик). У 1913 р. належали села Воля Бухівська, Тринча, Убішин, Глоговець, Вілька Огризкова, Вілька Малкова і Ягелла (загалом — 528 греко-католиків)[5]. У 1939 р. до парафії належали села Воля Бухівська, Тринча й Убішин (загалом — 630 греко-католиків). Греко-католики поселилися в шлибі поляків.

Парохіи Парафії
1784-1789. Васильій Боярский
1789-1792. Іоаннь Ходаневич
1792-1794. Лукаш Мєжиньский
1794-1795. Альексий Качковський
1795-1811. Васильій Кубаєвич
1811. Васильій Льатошиньський
1811-1813. Іоаннь Хотинецкий
1813-1816. Іоаннь Крипякевич
1816-1821. Іоаннь Бальицкий
1821-1838. Никодай Льудкевич
1835. Іоаннь Більецкій
1835-1836. Михаиль Мучиньскій
1838-1841. Виктор Киверовичь
1842-1844. Антоній Криницкій
1844-1850. Юліян Кордасевич
1850-1853. Теодор Паньковській
1853-1857. Антоній Литиньскій
1857-1858. Николай Роздільскій
1858-1860. Михаиль Лисикевичь
1860-1874. Михаиль Кишакевичь
1874-1891. Викторь Кмицикевичь
1891-1894. Михаиль Сапрунь
1894-1895. Іоаннь Брилиньскій
1896-1902. Васильій Волошиньскіи
1902-1903. Іосифь Карановичь
1903-1945. Евстахій Кушнірь

Церква римо-катольицкаРедагувати

У 1945 р. в центром села в деревному будинку німецький охорони, створений костель, Благославите Серца Ісусаю. 13 Вересня 1945 р. утворено парафію римо-катольицкойю.

У 1997—2001 рр. в центром села збудовано цегяний костель, який був освяцений 19 серпня 2001 році.

ПриміткиРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гориці (Переворський повіт)