Відкрити головне меню

Гордон Джеймс Рамзі (англ. Gordon James Ramsay, 8 листопада 1966) — британський шеф-кухар. Його ресторани удостоєні 16 зірками Мішлен. Його фірмовий ресторан «Restaurant Gordon Ramsay», що знаходиться в Лондоні, має три зірки Мішлен. Популярний ведучий британських телешоу «The F-Word», «Ramsay's Kitchen Nightmares» і «Пекельна кухня», а також їх американських теле-близнюків.

Гордон Рамзі
англ. Gordon Ramsay
Gordon Ramsay.jpg
Ім'я при народженні англ. Gordon James Ramsay
Народився 8 листопада 1966(1966-11-08)[1][2][3] (52 роки)
Johnston[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of Scotland.svg Шотландія
Діяльність гравець, телеведучий, шеф-кухар, автобіограф, письменник, ютубер, reality television participant, бізнесмен
Володіє мовами британська англійська[4]
У шлюбі з Tana Ramsay[d]
Діти (5) Matilda Ramsay[d]
Нагороди
офіцер Ордену Британської імперії
IMDb nm1451059
Сторінка в Інтернеті gordonramsay.com

Зміст

Дитинство і юністьРедагувати

Народився у шотландському місті Джонстон, однак, у зв'язку з алкоголізмом та бурхливою (і неуспішною) комерційною діяльністю батька, провів дитинство в постійних переїздах, поки родина нарешті не осіла в місті Стратфорд-на-Ейвоні коли Гордону виповнилось 5 років. Він має старшу сестру Діану. Молодшого брата Ронні, з яким вони потрапили у в'язницю для неповнолітніх через героїн та молодшу сестру Івонн. Рамзі батько, Гордон Джеймс Старший (помер в 1997) був схильний до насильства, працював то зварювальником, то управляючим басейну або крамарем. Сестра Івонн та мати Ґелен - медсестри. Серйозно захоплювався футболом і з 12 років почав грати за команду Ворикширу у категорії «юнаки до 14 років». Рамзі стверджує, що з 15 років приймав участь у кількох показових/товариських матчах за свій улюблений Рейнджерс. В середені 1984 року отримав запрошення грати за цей клуб, проте, через травму меніска лівої ноги на футбольній кар'єрі довелось поставити хрест.

Кар'єра шеф-кухаряРедагувати

Після закінчення школи Рамзі приймає спонтанне рішення вступити до коледжу, який навчає управлінню готелем і рестораном. Коли стає ясно, що травма ноги несумісна зі спортивною кар'єрою, Гордон починає все більше втягуватися в кулінарію. Після закінчення коледжу переїжджає в Лондон і отримує свою першу роботу в престижному ресторані «Harvey's» під керівництвом Марко П'єра Вайта (англ. Marco Pierre White).

УчнівствоРедагувати

Через два роки Рамзі переходить у знаменитий «Le Gavroche», перший тризірковий ресторан Великої Британії (на той момент вже позбавлений третьої зірки), де вдосконалює навички класичної французької кухні у спадкового шефа Альбера Ру (фр. Albert Roux). Через рік Ру вирішує покинути «Le Gavroche» і кличе Гордона з собою в «Hotel Diva», новий курортний фешенебельний ресторан у французькій частині Альп. Через деякий час Гордон перебирається в Париж, де працює з такими відомими шефами, як Гі Савуа (фр. Guy Savoy) і Жоель Робюшон (фр. Joël Robuchon) впродовж трьох років. Завершуючи своє навчання, Рамзі приймає пропозицію попрацювати шеф-кухарем на приватній яхті.

Шеф-кухарРедагувати

Після річного «парусного» відпочинку на Бермудах Рамзі повертається в Лондон і отримує місце шефа в «La Tante Claire», Челсі. Однак незабаром надходить запрошення від колишнього наставника Альбера Ру зайняти місце шефа в «Aubergine» (тоді ще носить назву «Rossmore»). Рамзі береться за нову роботу і протягом чотирьох років піднімає рейтинг ресторану до двох зірок Мішлен. Але через розбіжності з іншими власниками (на той момент Рамзі володів 25 % акцій ресторану) він залишає «Aubergine», разом з ним йде обслуговуючий персонал і кухню в повному складі. За визнанням Рамзі, дане рішення було одним з найважчих у його кар'єрі, проте воно стало народженням Рамзі, як підприємця. Згодом проти Рамзі подано позов на суму в мільйон фунтів стерлінгів за заподіяну шкоду, так як ресторан був змушений закритися на три місяці через відсутність персоналу. Судова тяжба була вирішена полюбовно, проте деталі так і не були розголошені.

ПідприємецьРедагувати

У 1998-му році Рамзі відкриває свій перший власний ресторан «Gordon Ramsay at Royal Hospital Road», який отримав три зірки в 2001, що зробило Рамзі єдиним шефом-британцем з найвищим рейтингом Мішлен на той момент і єдиним трьохзірковим шефом-шотландцем взагалі. У тому ж році він відкриває «Pétrus» як шеф-патрон (фр. Chef Patron), що прославився в Британії «винним» епізодом з банкірами, які витратили 44 тисячі фунтів на вино для обіду із шести персон. Незважаючи на злегка скандальний присмак слави, «Pétrus» заслуговує зірку Мішлен ще до свого першого дня народження, а в 2007 отримує другу.

На початку XXI століття ресторанна імперія Рамзі швидко росте, на даний момент у неї входять 10 ресторанів у Великій Британії, 6 з яких мають мінімум одну зірку, 3 паби і 12 ресторанів за межами Сполученого Королівства. Орієнтовна вартість Gordon Ramsay Holdings Limited становить 163 мільйони доларів, 69 % яких належать самому Рамзі.

ПубліцистикаРедагувати

У 1996-му році вийшла перша книга Рамзі під назвою «Passion for Flavour» (яка офіційно ніколи не перекладалася на українську та російську), назву якої можна перекласти як «Пристрасть до смаку». За нею слідували «Passion for Seafood», «A Chef for all Seasons», «Just Desserts» і «Secrets», в яких Гордон ділився своїми рецептами і спільними поглядами на кулінарію. На листопад 2007 року Гордон Рамзі випустив 14 книг, з них 2 автобіографії: «Humble Pie» і «Playing With Fire».

Телевізійна кар'єраРедагувати

У 1998-му році вийшов теледебют Рамзі під назвою «Точка кипіння» (англ. Boiling Point), який був серією теленарисів про роль ресторану в його житті. Після певного успіху мінісеріалу вийшла його друга частина: «Після точки кипіння» (англ. Beyond Boiling Point). Однак справжній успіх і славу серед широкої аудиторії, не зацікавленої в кулінарії на професійному рівні, Гордону принесли два телешоу — «Жахи на кухні» та «Пекельна кухня», які, на відміну від «Точок кипіння», є саме шоу, а не документальними серіалами.

Жахи на кухніРедагувати

Телешоу стартувало в 2004 році на каналі Channel 4 британського телебачення. У вільному перекладі з англійської назва можна перевести як «Жахи на кухні». У кожній передачі Гордон відвідує один ресторан, який стоїть на межі фінансового краху, і протягом одного тижня намагається виявити його проблеми. Як правило, він діє самостійно, за винятком допомоги дизайнерів, які можуть трохи прикрасити інтер'єр ресторану. На даний момент у Великій Британії повністю вийшли п'ять сезонів шоу «Жахів на кухні».

У 2007 році на каналі телекомпанії Fox почалася трансляція американської версії шоу. Концепція шоу залишилася схожою, основними відмінностями було те, що ресторани в передачі були американськими (переважно зі штату Нью-Джерсі), Гордон відвідував їх повторно по закінченні якогось часу (щоб подивитися як йдуть справи), а також істотна драматизація сюжету, загострення конфліктів (типове для каналу Фокс) і щедре витрачання коштів на оновлення інтер'єрів, що не практикується в британській версії. За підсумками рейтингів за вересень-жовтень практично відразу було прийнято рішення про зйомки другого сезону

The F-WordРедагувати

Відоме кулінарне телешоу Гордона Рамзі, що йде на британському каналі Channel 4 починаючи з 2005 року. Як і інші телешоу Рамзі, основний об'єкт інтересу в шоу — їжа, проте відсутня концентрація на Haute cuisine, як у багатьох інших матеріалах Рамзі. Основна ідея телешоу: довести глядачеві, що приготування смачної і здорової їжі зовсім не вимагає великої кількості часу, енергії або грошей. На даний момент повністю вийшли п'ять сезонів шоу.

Пекельна кухняРедагувати

Відоме кулінарне реаліті-шоу Гордона Рамзі, що йде на американському каналі Fox починаючи з 2005 року. Незважаючи на кулінарну орієнтацію шоу, воно відрізняється високим «загостренням пристрастей» і істотною драматизацією сюжету. Лейтмотив шоу — змагання між учасниками за позицію шефа у відомому ресторані. На даний момент повністю вийшли п'ятнадцять сезонів шоу.

Кращий кухар АмерикиРедагувати

Кулінарне реаліті-шоу, що йде на американському каналі Fox починаючи з 2011 року, основою якого є змагання кухарів любителів за звання шеф-кухаря, грошового призу і можливості видати власну кулінарну книгу, а також красивого кубка, схожого на кристал.

Список ресторанів Гордона РамзіРедагувати

У Великій БританіїРедагувати

За межами Великої БританіїРедагувати

ПабиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. SNAC — 2010.
  3. Encyclopædia Britannica
  4. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.