Горбенко Артур Іванович
Арту́р Іва́нович Горбе́нко (нар. 27 лютого 1964, м. Черкаси) — український військовослужбовець, генерал-лейтенант Збройних сил України, учасник бойових дій, учасник російсько-української війни, Кавалер ордена Богдана Хмельницького III ступеня (2012).
Артур Горбенко Артур Іванович Горбенко | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Генерал-лейтенант | |||||||||
Загальна інформація | |||||||||
Народження | 27 лютого 1964 (60 років) Черкаси, Українська РСР, СРСР | ||||||||
Національність | українець | ||||||||
Alma Mater | Київське суворовське військове училище, Московське вище загальновійськове командне училище, Академія Збройних Сил України | ||||||||
Військова служба | |||||||||
Приналежність | Україна | ||||||||
Вид ЗС | Сухопутні війська | ||||||||
Рід військ | Територіальна оборона | ||||||||
Формування | |||||||||
Командування | |||||||||
| |||||||||
Нагороди та відзнаки | |||||||||
Життєпис
ред.Артур Горбенко народився 27 лютого 1964 року в Черкасах[1].
Освіта
ред.Вища, магістр військового управління, магістр права, кандидат педагогічних наук.
У 1981 році закінчив Київське суворовське військове училище, 1985 — Московське вище загальновійськове командне училище, 1996 — Академію Збройних Сил України[1]із золотою медаллю.
Служба в армії
ред.У 1985—1990 роках служив командиром розвідувального взводу, командиром розвідувальної роти мотострілецького полку гвардійської мотострілкової дивізії Північної групи військ. 1990—1992 — командир кулеметної роти, начальник штабу — заступник командира окремого кулеметного артилерійського батальйону окремого кулеметно-артилерійського полку Забайкальського військового округу[1].
Згодом проходив службу на посадах начальника штабу — заступника командира горно-десантного батальйону (1992—1993) та командира учбового батальйону (1993—1994) учбового центру підготовки спеціалістів аеромобільних військ; заступника командира бригади окремої аеромобільної бригади (1996—1998) Прикарпатського військового округу[1].
1998 року призначений командиром полку, механізованого полку механізованої дивізії армійського корпусу; 1998—2002 — начальник штабу — перший заступник командира дивізії механізованої дивізії армійського корпусу Західного оперативного командування[1].
Протягом 2002—2004 років був командиром дивізії, аеромобільної дивізії Південного оперативного командування[1].
2004 року став начальником Чопського прикордонного загону. 2004—2005 — перший заступник начальника управління — начальник штабу, 2005—2008 — начальник Східного регіонального управління; 2008—2014 — начальник Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України[1].
6 серпня 2008 року призначений заступником Головного прикордонного уповноваженого на українсько-польській, українсько-словацькій, українсько-угорській та українсько-румунській ділянках державного кордону[2].
Російсько-українська війна
ред.З червня по вересень 2014 року брав участь у бойових діях на Сході України[джерело?]. Керував діями прикордонних підрозділів, які вели бойові дії вздовж лінії державного кордону України, а також організовував та керував виходом підрозділів із оточення[джерело?]. Учасник бойових дій.
10 років перебував на пенсії, відтак не брав участі у бойових діях в зоні проведення АТО/ООС. Із початком російського вторгнення у 2022 році, був повернутий на службу. З березня 2022 року по теперішній час командир 125-ї окремої бригади територіальної оборони Сил ТрО ЗС України.
З вересня 2022 року підрозділи бригади брали активну участь у боях на східному напрямку України: Слобожанський контрнаступ Збройних сил України (2022), Битва за Бахмут (2023), Битва за Донбас (2023), Бої за Кремінну (2023).
Спільно з іншими підрозділами Сил оборони України здійснювали визволення різних населених пунктів, включаючи села Озерне, Діброва, смт. Ямпіль та село Торське.
В період з 6 вересня по 2 жовтня 2022 року брали участь у боях та звільнення території України під час Слобожанського контрнаступу Збройних сил України.
З травня 2022 року 125 окрема бригада ТрО в складі оперативного угруповання військ здійснює оборону м. Харків.
Керує бойовими діями підпорядкованих підрозділів у визначеній смузі відповідальності вздовж державного кордону України з російською федерацією.
Підрозділи бригади виконують завдання з нанесення вогневого ураження противника, розвідки, протиповітряної оборони та інженерного обладнання позицій у смузі оборони бригади, виконують протидиверсійні заходи.
Воїни 125 обр ТрО виявили високу ефективність, мужність і відвагу у бойових діях та під час виконання спеціальних завдань, під час яких, знищили до 15 осіб противника, знищили (пошкодили) 28 одиниць озброєння та військової техніки, 7 БпЛА типу “Шахед” та не допустили проникнення на територію України 12 диверсійно-розвідувальних груп.
За цей час 56 військовослужбовців бригади були відзначені державними нагородами та 293 відомчими.
17 червня 2024 було оголошено, що командир 125ОБрТрО, генерал-лейтенант Артур Горбенко йде з посади, проте продовжує нести службу в ЗСУ [3].
Родина
ред.Одружений, має двох доньок[1].
Нагороди
ред.- орден Богдана Хмельницького III ступеня (5 липня 2012) — за значний особистий внесок у підготовку і проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, успішну реалізацію інфраструктурних проектів, забезпечення правопорядку і громадської безпеки під час турніру, піднесення міжнародного авторитету Української держави, високий професіоналізм[4].
- Медаль “Захиснику Вітчизни”.
- Медаль “За бойові заслуги”.
- Подяка Кабінету Міністрів України.
- Відзнака Міністерства оборони України “Вогнепальна зброя”.
- Інші відомчі відзнаки та медалі.
- Подяка від Голови Верховної ради України — за період оборони м. Харків.
- Медаль Міністерства оборони України “Хрест Сил територіальної оборони” — за особисту мужність, вміле керівництво бригадою.
- Почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗС України “Сталевий хрест”.
- Знак командувача Сил ТрО ЗС України.
Військові звання
ред.- генерал-лейтенант (20 серпня 2008)[5];
- генерал-майор (23 серпня 2005)[6];
- полковник[6].
Примітки
ред.- ↑ а б в г д е ж и Схід і Захід — разом: До призначення на нову посаду нинішній начальник Західного регіонального управління Держприкордонслужби керував Східним РУ. Закарпаття онлайн. 3 квітня 2008.
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2008 року № 1063-р «Про призначення заступників Головного прикордонного уповноваженого України на українсько-польській, українсько-словацькій, українсько-угорській та українсько-румунській ділянках державного кордону».
- ↑ Командир 125 бригади, яка захищала Харківщину, йде з посади.
- ↑ Указ Президента України від 5 липня 2012 року № 435/2012 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 20 серпня 2008 року № 731/2008 «Про присвоєння військових звань»
- ↑ а б Указ Президента України від 23 серпня 2005 року № 1198/2005 «Про присвоєння військових звань»
Посилання
ред.- Павло Шамшин (16 серпня 2023). Будівлі падали, бетон не витримував, а наші люди продовжували тримати оборону — комбриг 125-ї бригади ТрО Артур Горбенко. АрміяInform.
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |