Вікіпедія

Горан Драгич

словенський професіональний баскетболіст
Горан Драгич
Goran Dragić

Драгич у складі «Маямі», 2018
Чикаго Буллз — № 7
Атакувальний захисник, Розігруючий захисник
Особисті дані
Зріст: 191 см
Вага: 86 кг
Громадянство: Словенія Словенія
Народився: 6 травня 1986 (37 років)(19860506)
  Любляна, Соціалістична Федеративна Республіка Югославія
Драфт: 2 раунд / 45 номер, 2008 рік, «Сан-Антоніо Сперс»
Виступав за команди

Словенія «Іларія» (2003—2004)
Словенія «Слован» (2004—2006)
Іспанія «Мурсія» (2006—2007)
Словенія «Олімпія» (Любляна) (2007—2008)
США «Фінікс Санз» (2008—2011)
США «Х'юстон Рокетс» (2011—2012)
Іспанія «Басконія» (2011)
США «Фінікс Санз» (2012—2015)
США «Маямі Гіт» (2015—2021)
Канада «Торонто Репторз» (2021—2022)
США «Бруклін Нетс» (2022)
США «Чикаго Буллз» (2022— донині)

Особисті нагороди та досягнення
Медалі
Баскетбол
Представник Словенія Словенія
Євробаскет
Золото Туреччина 2017 Словенія
Євробаскет (U-20)
Золото Брно 2004
CMNS: Горан Драгич у Вікісховищі

Горан Драгич (словен. Goran Dragić, нар. 6 травня 1986, Любляна, Югославія) — словенський професіональний баскетболіст, атакувальний захисник і розігруючий захисник команди НБА «Чикаго Буллз». Гравець національної збірної Словенії. Чемпіон Європи 2017.

Ігрова кар'єра ред.

Ранні роки ред.

Професійну кар'єру розпочав 2003 року у віці 17 років на батьківщині виступами за команду «Іларія», за яку відіграв один сезон.

Згодом виступав за «Слован», «Мурсію», «Олімпію» (Любляна). У складі останнього клубу став чемпіоном Словенії.

Фінікс Санз ред.

2008 року був обраний у другому раунді драфту НБА під загальним 45-м номером командою «Сан-Антоніо Сперс». Проте кар'єру в НБА розпочав виступами за «Фінікс Санз», куди був обміняний одразу після драфту на Маліка Гейрстона.[1] Захищав кольори команди з Фінікса протягом наступних 3 сезонів. 25 січня 2010 року провів на той момент найрезультативнішу гру в кар'єрі, набравши 32 очки у матчі проти «Юти».

Х'юстон Рокетс ред.

З 2011 по 2012 рік грав у складі «Х'юстон Рокетс», куди був обміняний на Аарона Брукса та права на драфт-пік першого раунду.[2][3] 13 квітня 2011 року в останньому матчі сезону проти «Міннесоти» відзначився першим у кар'єрі трипл-даблом, набравши 11 очок, 11 асистів та 11 підбирань.

Під час локауту в НБА кілька місяців 2011 року виступав у складі іспанської команди «Басконія». Після відновлення чемпіонату НБА повернувся до складу «Рокетс».

Повернення до Фінікса ред.

Наступною командою в кар'єрі гравця була «Фінікс Санз», куди він повернувся 2012 року та за яку він відіграв 3 сезони.[4] Підписуючи Драгича, керівництво клубу сподівалось замінити Стіва Неша. 19 лютого 2013 року в матчі проти «Портленда» набрав 14 очок та рекордні в кар'єрі 18 результативних передач.

Наступного сезону клуб підписав Еріка Бледсо, після чого Драгич перемістився з позиції розігруючого на місце атакувального захисника. 2 січня 2014 року в матчі проти «Мемфіса» оновий свій особистий рекорд результативності, набравши 33 очки. Згодом взяв участь у конкурсі вмінь під час зіркового вікенду. 8 лютого в матчі «Голден-Стейт» набрав вже 34 очки,[5] 23 лютого в матчі проти «Х'юстона» — 35 очок,[6][7] а 28 лютого в матчі проти «Нового Орлеану» — 40 очок.[8][9] 23 квітня 2014 року отримав нагороду Найбільш прогресуючому гравцю НБА.[10] 4 червня 2014 року було оголошено склад символічної третьої збірної НБА, куди потрапив і Драгич.[11]

Маямі Гіт ред.

 
Драгич у складі «Маямі», 2016

19 лютого 2015 року став гравцем «Маямі Гіт», куди перейшов разом зі своїм братом Зораном.[12] Через два дні дебютував за клуб з Маямі, набравши 12 очок та 3 підбирання у матчі проти «Нового Орлеану».[13]

9 липня 2015 року підписав новий контракт з клубом, підписавши його на 5 років на суму 90 млн. доларів.[14][15] 11 березня 2016 року в матчі проти «Чикаго» набрав свої найвищі у сезоні 26 очок та 9 результативних передач.[16] 7 квітня набрав 16 очок та зробив рекордні у кар'єрі 12 підбирань, допомігши команді перемогти «Чикаго».[17] Він також допоміг команді пробитися в плей-оф, де «Маямі» вилетіли в другому раунді від «Торонто».

12 грудня 2016 року в матчі проти «Вашингтона» набрав найвищі у сезоні 34 очки.[18] 6 лютого 2017 року допоміг команді здобути свою 11 поспіль перемогу, забивши 7 триочкових кидків в матчі проти «Міннесоти».[19]

1 лютого 2018 року було оголошено, що Драгич замінить Кевіна Лава в команді Леброна на матчі всіх зірок НБА.[20]

27 жовтня 2018 року в матчі проти «Портленда» набрав 28 очок, ставши першим словенським баскетболістом, який набирав 10,000 очок в НБА.[21] В кінці листопада травмував коліно, а 19 грудня йому було проведено операцію. Повернувся на майданчик 23 лютого у матчі проти Детройта.

У сезоні 2019—2020 допоміг команді дійти до фіналу НБА, де «Маямі» програли «Лос-Анджелес Лейкерс».

Торонто Репторз ред.

6 серпня 2021 року перейшов до складу «Торонто Репторз» в рамках угоди, яка відправила у зворотньому напрямку Кайла Лаурі. 28 листопада Драгич оголосив, що покине «Торонто» з особистих причин. 10 лютого 2022 року був обміняний до «Сан-Антоніо Сперс», з якими він домовився про викуп контракту.

Бруклін Нетс ред.

22 лютого 2022 року приєднався до «Бруклін Нетс».

Чикаго Буллз ред.

2 серпня 2022 року підписав контракт з «Чикаго».

Виступи за збірну ред.

 
Драгич у грі за Словенію, 2009
 
Драгич у грі за Словенію, 2017

Виступи за збірну Словенії почав 2006 року. Тоді взяв участь у її складі у чемпіонаті світу. Через рік виступив на Євробаскеті. Протягом цих двох турнірів відігравав незначну роль у команді. Згодом його вплив на гру команди зростав і, починаючи з Євробаскету 2009 та чемпіонату світу 2010 був гравцем основного складу. Він також взяв участь у Євробаскеті 2011 та 2013 року. На Євробаскеті 2013 допоміг команді зайняти 5-е місце на турнірі. Він був в топ-5 за набраними очками та асистами, що дозволило йому потрапити до сиволічної збірної чемпіонату. 2014 року перед початком чемпіонату світу був названий капітаном команди. На самому ж турнірі був єдиним гравцем неамериканцем, який був обраний до символічної збірної НБА того сезону.

Перед початком Євробаскету 2017 оголосив, що завершить кар'єру в збірній після чемпіонату.[22] На самому турнірі допоміг команді стати чемпіоном Європи, набравши 35 очок у фіналі. За підсумками чемпіонату був названий Найціннішим гравцем турніру.[23] Він також був визнаний спортсменом року Словенії.

Статистика виступів в НБА ред.

Скорочення
  GP Ігор провів   GS  Ігор у стартовій п'ятірці  MPG  Хвилин за гру
 FG%  Відсоток влучень з гри  3P%  Відсоток триочкових  FT%  Відсоток штрафних кидків
 RPG  Підбирань за гру  APG  Результативних передач за гру  SPG  Перехоплень за гру
 BPG  Блокшотів за гру  PPG  Очок за гру  Жирний  Особистий рекорд

Регулярний сезон ред.

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
2008–09 «Фінікс Санз» 55 1 13.2 .393 .370 .769 1.9 2.0 .5 .1 4.5
2009–10 «Фінікс Санз» 80 2 18.0 .452 .394 .736 2.1 3.0 .6 .1 7.9
2010–11 «Фінікс Санз» 48 2 17.8 .421 .277 .608 1.8 3.1 .8 .1 7.4
2010–11 «Х'юстон Рокетс» 22 3 17.2 .472 .519 .667 2.5 2.5 .6 .2 7.7
2011–12 «Х'юстон Рокетс» 66 28 26.5 .462 .337 .805 2.5 5.3 1.3 .2 11.7
2012–13 «Фінікс Санз» 77 77 33.5 .443 .319 .748 3.1 7.4 1.6 .3 14.7
2013–14 «Фінікс Санз» 76 75 35.1 .505 .408 .760 3.2 5.9 1.4 .3 20.3
2014–15 «Фінікс Санз» 52 52 33.4 .501 .355 .746 3.6 4.1 1.0 .2 16.2
2014–15 «Маямі Гіт» 26 26 34.8 .502 .329 .808 3.4 5.3 1.1 .2 16.6
2015–16 «Маямі Гіт» 72 72 32.8 .489 .317 .667 3.8 5.8 1.0 .2 14.1
2016–17 «Маямі Гіт» 73 73 33.7 .476 .406 .790 3.8 5.8 1.2 .2 20.3
2017–18 «Маямі Гіт» 75 75 31.7 .450 .370 .801 4.1 4.8 .8 .2 17.3
2018–19 «Маямі Гіт» 36 22 27.5 .413 .348 .782 3.1 4.8 .8 .1 13.7
2019–20 «Маямі Гіт» 59 3 28.2 .441 .367 .776 3.2 5.1 .7 .2 16.2
2020–21 «Маямі Гіт» 50 11 26.7 .432 .373 .828 3.4 4.4 .7 .2 13.4
2021–22 «Торонто Репторз» 5 2 18.0 .382 .286 1.000 2.8 1.8 1.0 .2 8.0
2021–22 «Бруклін Нетс» 16 6 25.5 .376 .245 .739 3.2 4.8 .9 .2 7.3
Усього за кар'єру 888 530 27.9 .460 .362 .767 3.1 4.8 1.0 .2 13.7
В іграх усіх зірок 1 0 11.0 .333 .000 .000 4.0 1.0 .0 .0 2.0

Плей-оф ред.

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
2010 «Фінікс Санз» 16 0 14.8 .430 .325 .742 1.8 2.3 .3 .1 7.6
2016 «Маямі Гіт» 14 14 33.7 .442 .348 .767 4.9 3.9 .4 .2 16.5
2018 «Маямі Гіт» 5 5 31.2 .467 .381 .682 2.6 4.6 1.0 .0 18.6
2020 «Маямі Гіт» 17 16 32.5 .444 .346 .803 4.1 4.4 1.0 .1 19.1
2021 «Маямі Гіт» 4 2 29.3 .426 .346 .750 1.8 2.8 1.0 .5 16.0
2022 «Бруклін Нетс» 4 0 19.8 .563 .333 1.000 4.5 1.5 .8 .0 10.5
Усього за кар'єру 60 37 26.9 .448 .345 .766 3.4 3.4 .7 .1 14.6

Особисте життя ред.

Батько Драгича — серб, а мати — словенка.[24] Має брата Зорана, з яким разом грали у «Фініксі» та «Маямі».[25] Драгич зростав, граючи у футбол, проте через ушкодження змушений був змінити вид спорту. У дитинстві він захоплювався Майклом Джорданом, Алленом Айверсоном та майбутнім партнером по команді Стівом Нешем.[26]

Вільно володіє словенською, сербською, іспанською та англійською мовами.

2013 року одружився зі своєю дівчиною Маєю.[27] У листопаді у подружжя народився син Матео.[28]

Він, Зоран, а також Маркіфф і Маркус Морріси одночасно грали у матчі проти «Філадельфії» 2 січня 2015 року. Це було вперше в історії НБА, коли дві пари братів були на майданчику одночасно у складі однієї команди.[29]

Драгич є православним християнином.[30][31]

Примітки ред.

  1. ↑ Suns Sign Goran Dragic. Phoenix Suns (англ.). Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 26 травня 2019.
  2. ↑ Phoenix Suns trade Goran Dragic for Aaron Brooks from Houston Rockets. archive.azcentral.com. Процитовано 26 травня 2019.
  3. ↑ Feigen, Jonathan; Chronicle, Copyright 2011 Houston (24 лютого 2011). Rockets trade Battier, Brooks in separate deals. Houston Chronicle. Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 26 травня 2019.
  4. ↑ Spotrac.com. Goran Dragic. Spotrac.com (амер.). Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 26 травня 2019.
  5. ↑ Warriors at Suns. NBA.com (англ.). Архів оригіналу за 18 травня 2018. Процитовано 26 травня 2019.
  6. ↑ Rockets at Suns. NBA.com (англ.). Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 26 травня 2019.
  7. ↑ NBA (24 лютого 2014), Goran Dragic Scores a Career-High 35 Points, архів оригіналу за 29 жовтня 2020, процитовано 26 травня 2019
  8. ↑ Pelicans at Suns. NBA.com (англ.). Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 26 травня 2019.
  9. ↑ NBA (1 березня 2014), Goran Dragic Scores a Career High... for the Second Time This Week!, архів оригіналу за 30 жовтня 2020, процитовано 26 травня 2019
  10. ↑ Release, Official. Suns' Dragic wins Kia Most Improved Player award. NBA.com (амер.). Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 26 травня 2019.
  11. ↑ release, Official. Durant, LeBron headline 2013-14 All-NBA First Team. NBA.com (амер.). Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 26 травня 2019.
  12. ↑ HEAT Acquire Goran Dragic and Zoran Dragic. Miami Heat (англ.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 26 травня 2019.
  13. ↑ Pelicans at Heat. NBA.com (англ.). Архів оригіналу за 23 лютого 2015. Процитовано 26 травня 2019.
  14. ↑ HEAT Re-Signs Goran Dragic. Miami Heat (англ.). Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 26 травня 2019.
  15. ↑ Sources: Dragic, Heat reach 5-year, $90M deal. ESPN.com (англ.). 1 липня 2015. Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 26 травня 2019.
  16. ↑ Heat vs Bulls. NBA.com (англ.). Архів оригіналу за 8 січня 2017. Процитовано 26 травня 2019.
  17. ↑ Bulls vs Heat. NBA.com (англ.). Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 26 травня 2019.
  18. ↑ Wizards vs. Heat - Game Recap - December 12, 2016 - ESPN. ESPN.com (англ.). Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 26 травня 2019.
  19. ↑ Heat vs. Timberwolves - Game Recap - February 6, 2017 - ESPN. ESPN.com (англ.). Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 26 травня 2019.
  20. ↑ Dragic Selected to 2018 NBA All-Star Team. Miami Heat (англ.). Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 26 травня 2019.
  21. ↑ Trail Blazers vs. Heat - Game Recap - October 27, 2018 - ESPN. ESPN.com (англ.). Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 26 травня 2019.
  22. ↑ Winderman, Ira. Miami Heat guard Goran Dragic to retire from international play after EuroBasket. sun-sentinel.com. Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 26 травня 2019.
  23. ↑ Title hero Dragic caps off fairy tale finish with MVP honors. FIBA.basketball (англ.). Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 26 травня 2019.
  24. ↑ Suns Spot | One-on-One with El Dragón. web.archive.org. 2 березня 2010. Архів оригіналу за 2 березня 2010. Процитовано 26 травня 2019.
  25. ↑ EA7 Milan inks Dragic at guard. Welcome to EUROLEAGUE BASKETBALL (англ.). Процитовано 26 травня 2019.
  26. ↑ NBA.com - Page Not Found. web.archive.org. 25 жовтня 2013. Архів оригіналу за 25 жовтня 2013. Процитовано 26 травня 2019.
  27. ↑ šport, Eduardo Brozovič (23 серпня 2013). Dragić vzel le en prost dan, da se je oženil. www.delo.si (sl-si) . Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 26 травня 2019.
  28. ↑ S, Jeffrey; ers11 (11 листопада 2013). Defense has helped the Suns become the NBA’s surprise team. Valley of the Suns (амер.). Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 26 травня 2019.
  29. ↑ 76ers at Suns. NBA.com (англ.). Архів оригіналу за 1 вересня 2017. Процитовано 26 травня 2019.
  30. ↑ Dragić, Goran (2019T08:07). Sem Slovenec , pravoslavne vere. Na današnji praznik ti želim, mir v duši in radost v srcu.https://twitter.com/reno_968/status/1082306420123545600 …. @Goran_Dragic (словен.). Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 26 травня 2019.
  31. ↑ Reno (2019T08:02). A si ti slovenec??. @reno_968 (чес.). Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 26 травня 2019.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Горан Драгич
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Горан_Драгич&oldid=40757175