Гончарук Дмитро Дмитрович
Дмитро́ Дми́трович Гончару́к (нар., 9 січня 1977, м. Луцьк, Волинська область, Українська РСР — пом. 20 березня 2015, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, Україна) — український військовослужбовець, старшина Збройних сил України.
Гончарук Дмитро Дмитрович | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 9 січня 1977![]() |
Смерть | 20 березня 2015 (38 років)![]() (підрив на вибуховому пристрої) |
Поховання | Луцьке головне міське кладовище (Гаразджа)d |
Псевдо | «Дімедрол» |
Військова служба | |
Роки служби | 2014-2015 |
Приналежність | ![]() |
Вид ЗС | ![]() |
Рід військ | ![]() |
Формування | |
Війни / битви | |
Командування | |
командир відділення | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
ред.Народився 1977 року в Луцьку. Закінчив Луцьку середню школу № 20. Працював на Луцькому державному підшипниковому заводі (нині — АТ «СКФ Україна») на посаді терміста; останнім часом — ковалем на приватному підприємстві. З 2006 мешкав у селі Зміїнець Луцького району.
У зв'язку з російською збройною агресією проти України призваний за частковою мобілізацією 28 серпня 2014-го.
Старшина, командир відділення — заступник командира зенітного артилерійського взводу 4-го механізованого батальйону 24-ї окремої Залізної механізованої бригади, в/ч А0998, м. Яворів.
Ніс службу в зоні проведення антитерористичної операції, зокрема в районі населених пунктів «Бахмутської траси» на Луганщині.
20 березня 2015-го близько 17:00, під час перевірки території та обходу рубежів оборони взводного опорного пункту (ВОП, 29-й блокпост), — поблизу смт Новотошківське, військовослужбовці 24-ї бригади підірвались на вибуховому пристрої з «розтяжкою» в районі шахти «Пролетарської»[1]. В результаті вибуху загинув молодший сержант Юрій Білик, старшина Дмитро Гончарук від отриманих поранень помер у лікарні Сєвєродонецька.
Похований 25 березня на кладовищі міста Луцька у селі Гаразджа, на Алеї почесних поховань[2]. Залишилась мати, сестра та донька Ірина 2001 р.н.
На пам'ятнику на могилі бійця вказано: Калюжний (Гончарук) Дмитро Дмитрович[3].
Нагороди та звання
ред.- За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (04.06.2015, посмертно)[4].
- Почесний громадянин Луцького району[5].
Примітки
ред.- ↑ У Новотошківці на розтяжці підірвалися двоє українських військових, обидва загинули [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // сайт Геннадія Москаля, 22 березня 2015
- ↑ Луцьк — у жалобі: похорони Героя [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Волинські новини, 25 березня 2015
- ↑ Фото пам'ятника. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 19 листопада 2017.
- ↑ Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Почесні громадяни Луцького району [Архівовано 11 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Сайт Луцької районної ради
Джерела
ред.- Гончарук (Калюжний) Дмитро Дмитрович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Завтра у Луцьку прощатимуться з військовослужбовцем Дмитром Гончаруком // Сайт Луцької міської ради, 24 березня 2015.
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |