Гончаров Микола Іванович
Микола Гончаров (біл. Мікола Ганчароў; нар. 8 травня 1934, с. Запілля, Білоруська РСР — 25 листопада 1991, Мінськ) — білоруський письменник, графік, мистецтвознавець.
| Гончаров Микола Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
| біл. Ганчароў Мікалай Іванавіч | ||||
| Народився | 8 травня 1934[1] Запілля[d], Суразький район[d], Білоруська РСР, СРСР | |||
| Помер | 25 листопада 1991[1] (57 років) Мінськ, Білорусь[1] | |||
| Поховання | Східне кладовище | |||
| Країна |  СРСР | |||
| Діяльність | художник, письменник, поет, журналіст | |||
| Alma mater | Московський поліграфічний інститут (1959)[1] | |||
| Заклад | Радіо Білорусь, Перший національний канал Білоруського радіо, Інститут мистецтвознавства, етнографії і фольклору імені Кіндрата Кропиви НАН Білорусіd і Q97979397? | |||
| Мова творів | білоруська | |||
| Членство | СХ СРСР[1] і СЖ СРСР[1] | |||
| Нагороди |  | |||
|
| ||||
Біографія
ред.Народився в селянській родині. У 1954 році закінчив Вітебське художньо-графічне училище, у 1959 році — Московський поліграфічний інститут. У 1961—62 роках працював у дитячій редакції Білоруського радіо, у 1962—63 роках — молодшим науковим співробітником Інституту мистецтвознавства, етнографії та фолькльору АН Білоруської РСР, з 1963 року — головним художником Держкомвидаву БРСР.
Поетичний дебют відбувся у 1955 році. Автор книг з переважно дитячими віршами, які перекладені на вірменську, молдавську, таджицьку, узбецьку, українську та естонську мови. Від 1971 року — член Спілки художників СРСР та Спілки журналістів СРСР. Нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної ради Білоруської РСР, дипломом Ф. Скорини (1978), лавреат Всесоюзного конкурсу «Мистецтво книги» (1979, 1981). Проживав у Мінську[2].
Примітки
ред.- ↑ а б в г д е Гончаров, Николай Иванович
- ↑ Гончаров, Николай Иванович. academic.ru (рос.). Процитовано 28 липня 2024.
Література
ред.- Гончаров Микола Іванович // Білоруські письменники: бібліографічний словник: у 6 т. / ред.: І. Е. Богданович [та інш.]. — Мн., 1993. — Т. 2. — С. 110—112.