Відкрити головне меню

Микола Купріянович Гончаренко (*13 листопада 1918(19181113), Полонне — †6 листопада 1943) — Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир САУ 1894-го самохідного артилерійського полку, 7-го гвардійського танкового корпусу 3-ї танкової армії 1-го Українського фронту, молодший лейтенант.

Микола Купріянович Гончаренко
Народження 13 листопада 1918(1918-11-13)
Полонне, Хмельницька область, УРСР
Смерть 6 листопада 1943(1943-11-06) (24 роки)
Київська область, Українська РСР, СРСР
Роки служби 19391943
Звання молодший лейтенант
Командування САУ 1894-го самохідного артилерійського полку, 7-го гвардійського танкового корпусу
Війни / битви Радянсько-німецька війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня

БіографіяРедагувати

Народився 13 листопада 1918 року в селищі Полонне, нині місто Хмельницької області, в сім'ї селянина. Українець. Закінчив 9 класів. Працював у колгоспі.

У Радянській Армії з 1939 року.

Учасник Німецько-радянської війни з червня 1941. У 1943 закінчив Київське артилерійське училище. Командир САУ 1894-го самохідного артилерійського полку, молодший лейтенант Гончаренко 5 листопада 1943 брав участь у визволенні Києва, при цьому знищив 5 танків противника. У ніч на 6 листопада 1943, діючи в засідці, підпалив ще 6 німецьких танків. У ході відбиття чергової контратаки противника, поранений командир, продовжуючи вести вогонь з палаючої машини, загинув. Похований на полі бою. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 листопада 1943 року молодшому лейтенанту Гончаренку Миколі Купріяновичу присвоєно звання Героя Радянського Союз, посмертно.

НагородиРедагувати

ПосиланняРедагувати