Гонсалу Вієгаш
Гонса́лу Віє́гаш де Ланьозу (порт. Gonçalo Viegas de Lanhoso; ? — 18 липня 1195) — португальський лицар, магістр Авіського ордену (1176—1195). Учасник Реконкісти. Дата і місце народження невідомі. Представник Ланьозького дому. Наймолодший син португальського шляхтича Егаша де Ланьозу й Урраки де Сози. Васал португальських королів Афонсу І й Саншу І. Займав посади командувача Лісабона (з 1171) і військового управителя в прикордонній провінції Ештремадура. Зупинив конфлікт між лісабонцями, що виник довкола перенесення мощей святого Вікентія (1173)[1]. На деякий час залишив військову справу, служив мажордомом інфанти Терези (1175)[2]. Незабаром став магістром Авіського ордену в Еворі, розташованій у ворожому мусульманському оточенні (1176)[3]. Отримав від короля Корушський замок, будинки в Еворі й Сантарені для орденської братії (1176). Згадується у заповітах короля Афонсу (1179, 1181), за якими в сумі одержав 4 тисячі золотих для укріплення Евори і потреб ордену. Від Саншу І прийняв замки в Алканеде, Журомені, Мафрі. Взяв участь з братами-лицарями у війні кастильського короля Альфонсо VIII проти Альмохадів (1195). Загинув у битві при Аларкосі, Кастилія.
| Гонсалу Вієгаш | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1176 — 18 липня 1195 | ||
| Наступник: | Фернанду Анеш | |
| Народження: |
невідомо Понте (Віла-Верде), Віла-Верді | |
| Смерть: |
18 липня 1195 Аларкос, Кастилія | |
| Батько: | Егаш де Ланьозу | |
| Мати: | Уррака де Сози | |
Примітки ред.
Джерела ред.
- Gayo, Felgueiras. Nobiliário da Famílias de Portugal. Braga, 1938-1941. Vol. IX Teixeiras.
- Portugaliae Monumenta Histórica, Scriptores, vol. I, fase. I, Lisboa, 1856, pp. 96-101.
- Mattoso, José. Ricos-Homens Infanções e Cavaleiros. Guimarães Editores, 1982. pp. 232-235.
- Martins, Miguel Gomes. A arte da Guerra em Portugal 1245 a 1367. Coimbra: Universidade de Coimbra, 2014. p. 175.
- Purifição, José da. Catalogo dos mestres e administradores da illustre, e antiquissima Ordem Militar de Aviz [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.]. Academia Real de História, 1722. f 147r-148.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гонсалу Вієгаш