Гомелаурі Микола Георгійович

Микола Георгійович Гомелаурі (28 квітня 1907(19070428), село Мірзаані, тепер Грузія — 24 травня 1977, місто Тбілісі, Грузія) — грузинський радянський діяч, металург і трубопрокатник, заступник голови Ради міністрів Грузинської РСР. Член ЦК КП Грузії. Депутат Верховної ради Грузинської РСР. Кандидат технічних наук (1943), професор (1972).

Гомелаурі Микола Георгійович
груз. ნიკოლოზ გიორგის ძე გომელაური груз. ნიკოლოზ გომელაური
Народився	15 (28) квітня 1907 Мірзаані, муніципалітет Дедоплісцкаро
Помер	24 травня 1977(1977-05-24) (70 років) Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Національність	грузин
Діяльність	науковець
Галузь	металургія
Alma mater	Північнокавказький гірничо-металургійний інститутd
Науковий ступінь	кандидат технічних наук
Партія	КПРС
Нагороди

Життєпис

У 1930 році закінчив Закавказький гірничо-металургійний інститут.

У 1931—1933 роках — декан гірничо-механічного факультету Закавказького гірничо-металургійного інституту.

У 1932—1937 роках — директор лабораторії збагачення Закавказької (Грузинської) філії Всесоюзного інституту мінеральної сировини.

У 1937—1941 роках — начальник і головний інженер будівництва збагачувальних фабрик тресту «Чіатурмарганець» Грузинської РСР.

Член ВКП(б) з 1938 року.

У 1942—1944 роках — в апараті ЦК КП(б) Грузії.

У 1944—1957 роках — директор Закавказького (Руставського) металургійного заводу імені Сталіна Грузинської РСР.

У червні 1957 — 27 квітня 1963 року — заступник голови Ради народного господарства Грузинської РСР — міністр Грузинської РСР.

27 квітня 1963 — 19 жовтня 1965 року — голова Ради народного господарства Грузинської РСР.

19 жовтня 1965 — 13 лютого 1970 року — заступник голови Ради міністрів Грузинської РСР.

З 1970 по 24 травня 1977 року — директор Кавказького інституту мінеральної сировини імені О. А. Твалчрелідзе в місті Тбілісі.

Основні праці Гомелаурі пов'язані з питаннями селективної флотації та комплексного використання мідно-молібденових руд, а також збагачення бідних марганцем руд і шламів.

Помер 24 травня 1977 року в місті Тбілісі.

Нагороди

• орден Леніна (9.08.1958)
• два ордени Трудового Червоного Прапора (2.04.1966)
• орден Червоної Зірки
• медалі
• Ленінська премія (1962) — за механізацію і автоматизацію трубопрокатного агрегату «400» Закавказького металургійного заводу
• заслужений інженер Грузинської РСР (1961)

Джерела

• Ежегодник Большой Советской Энциклопедии. 1963. Выпуск 7-й. Москва: Советская Энциклопедия, 1963 (рос.)