Вікіпедія

Юліанія Юріївна Гольшанська

православна свята, княжого роду, дочка князя Юрія Гольшанського
(Перенаправлено з Гольшанська Юліана Юріївна)
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Юліанія (значення).

Юліанія Юріївна Гольшанська Дубровицька (пом. бл. 1566 р.) — православна свята праведна діва з роду Гольшанських, канонізована православною церквою за часів Петра Могили, українська 16-ти річна діва, княжого роду, дочка князя Юрія Гольшанського. Мощі знаходяться у Ближніх печерах Києво-Печерського монастиря.

Юліанія Юріївна Гольшанська
Saint Juliania Olshanska.jpg
Ікона Юліанії Гольшанської кінця XIX століття
Народилася 1550
Волинь, Велике князівство Литовське
Померла 1566
Київ, Київське воєводство, Велике князівство Литовське
Поховання Києво-Печерська лавра
У лику святий

ОписРедагувати

 
Гробниця святої Юліанії Гольшанської в Успенському соборі Києво-Печерської лаври, рисунок 1651 року Абрагама ван Вестерфельда у копії кінця XVIII століття

Померла мирянкою на 16-му році життя, не пізніше 1566 року. Її мощі були чудесно знайдені біля Успенського собору на початку XVII століття. Зовні на кришці труни знайшли герб князів Гольшанських і напис: «Іуліанія, княжна Ольшанська, дочка князя Георгія Ольшанського, що почила дівою у рік від народження свого шістнадцятий».

Останки Юліани були перенесені у Велику церкву і прославлені за святителя Петра Могили (1632–1646). Під час пожежі 1718 року рака Юліани сильно постраждала від вогню. За наказом російської імператриці Анни Іоанівни в 1730 році її мощі перенесли до Ближніх печер (де вони перебувають і тепер). Юліянія є однією із двох святих дів, що були поховані у печерах Лаври. До 1910 року в печерах також спочивали мощі Св. Єфросинії Полоцької.

Чудеса святої Юліани описані в книзі, написаній, можливо, святителем Димитрієм Ростовським «Сказаніє іли повість о обрітенії че́стних мощей… св. Іуліани (Ольшанськой)»[1], видання Лаврської друкарні 1705 року.

За даними Афанасія Кальнофойського, її надгробна плита мала епітафію[2].

В акафісті всім Печерським преподобним про нього сказано[3]:

  «Радуйся, Юліаніє, діво, ліліє прекрасна, бо проросла ти в земному Христовому саду; радуйся, бо процвіла ти в небесному Його вертограді».  

Пам'ятьРедагувати

 
Пам'ятник Юліані в Дубровиці

Дні пам'яті — 11 жовтня і 19 липня.

21 вересня 2005 року в місті Дубровиця Рівненської області відкритий та освячений митрополитом УПЦ КП Даниїлом пам'ятник Юліанії[4].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Транслітеровано згідно з Правилами української транслітерації церковнослов'янських текстів: Куземська Ганна. Якою мовою молилася давня Україна : Правила української транслітерації церковнослов’янських текстів / рецензенти: Епіфаній (Думенко), Григорій Півторак. — Вид. 2-ге, доопрацьоване і значно доповнене. — К. : КЖД «СОФІЯ», 2012. — 112 с. — ISBN 978-966-2374-38-4.
  2. ↑ Аθанасій Калнофойскій. Эпитафіи фундаторамъ лавры / Отдѣлъ ІІ. Извѣстія очевидцевъ, современниковъ и иностранныхъ писателей // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 34: [1] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  3. ↑ АКАФІСТ ДО ВСІХ ПРЕПОДОБНИХ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИХ
  4. ↑ Михайло Якимович (23.09.2011). Храмове свято у м. Дубровиця. Рівненська єпархія УПЦ Київського Патріархату. Архів оригіналу за 25.08.2015. Процитовано 11 січня 2019. 

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Смирнов Я. И. Рисунки Киева 1651 г. по их копиям к.18 в. // Труды 13-го археологического съезда. — М., 1908. — Т. 2. — С. 472-479. (рос. дореф.)

ПосиланняРедагувати


  Це незавершена стаття про святого або святу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Юліанія_Юріївна_Гольшанська&oldid=37406786