Голуб антильський
| Голуб антильський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Антильський голуб (Пуерто-Рико)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Patagioenas inornata (Vigors, 1827) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Columba inornata Vigors, 1827 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Го́луб антильський[2] (Patagioenas inornata) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Мешкає на Карибах.
Опис ред.
Довжина птаха становить 38-41 см, вага 250 г. Виду не проитаманний статевий диморфізм. Голова, шия і нижня частина тіла темно-каштанові з пурпуровим відтінком, боки і гузка сизі. Спина, надхвістя, верхні покривні пера крил і хвоста сизі, на крилах є білі плями, махові пера мають білі края. Хвіст чорнуватий. Очі білуваті, окаймлені пурпуровими кільцями. Дзьоб довгий, тонкий, чорнуватий, лапи темно-червоні. Моліді птахи мають більш темне, бурувате забарвлення, очі у них темні.
Поширення і екологія ред.
Ареал антильських голубів є фрагментованим. Вони локально поширені на Кубі (зокрема на півострові Гуанахакабібес, на болоті Сапата,в горах Сьєрра-де-Нахаса, в околицях Гуантанамо і на сусідньому острові Ісла-де-ла-Хувентуд), на Ямайці, на острові Гаїті та на Пуерто-Рико. На Кубі антильські голуби віддають перевагу рівнинним тропічних лісам, рідколіссям і саванам, а також болотам і мангровим лісам. На Ямайці вони натомість віддають перевагу гірським тропічним лісам, хоча сас від часу також мігрують в долини. На Гаїті вони живуть переважно в гірських соснових лісах, а в Домінікінські Республіці також в сухих склерофітних лісах і мангрових заростях. На Пуерто-Рико антильські голуби живуть у вторинних лісових масивах і на відкритих луках. Імовірно, раніше антильські голуби мешкали в різноманітних лісах і лісових масивах, однак внаслідок знищення природного середовища вони були витіснені у незаймані райони.
Антильські голуби зустрічаються переважно невеликими зграйками, під час негніздового періоду можуть утворювати великі зграї. Вони живляться плодами, ягодами, насінням, пагонами, листям і Кітками. На Кубі і Ямайці сезон розмноження у цих птахів триває з квітня по липень, на Пуерто-Рико вони розмножуються протягом всього року. Гніздо являє собою просту платформу з гілочок, розміщується на дереві, в чагарникових або мангрових заростях. В кладці два яйця, на Пуерто-Рико одне яйце. Інкубаційний період триває 13-15 днів, пташенята покидають гніздо через 21-23 дні після вилуплення.
Збереження ред.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, загальна популяція антильських голубів становить від 1500 до 6100 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища і полювання. У 1970-х роках пуерто-риканська популяція антильських голубів опинилася на межі зникнення, однак її вдалося відновити і наразі вона нараховує кілька тисяч птахів.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Patagioenas inornata: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 06 лютого 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 06 лютого 2022.
Джерела ред.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |