Головін Олексій Степанович

Олексій Степанович Головін (1 січня 19125 травня 1981) — командир відділення 63-го окремого лижного батальйону 3-ї ударної армії Калінінського фронту, сержант. Герой Радянського Союзу. Почесний громадянин Салаватського району.

Головін Олексій Степанович
рос. Алексей Степанович Голови́н
Народження 1 січня 1912(1912-01-01)
Q24228949?
Смерть 5 травня 1981(1981-05-05) (69 років)
Волгоград, РРФСР, СРСР
Поховання Волгоград
Партія КПРС
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна

Член ВКП(б)/КПРС з 1943 року.

Біографія ред.

Народився 1 січня 1912 року в селищі Мітюшинський (в джерелах називається і як село Мітюшино) (нині Салаватського району Башкортостану) в селянській родині[1]. Росіянин.

З дев'яти років працював наймитом, пас худобу. Коли підріс, став допомагати батькові теслярувати, сплавляв ліс по річці Юрюзань, не вчився. З 1930 року працював у колгоспі, навчився писати і читати[1]. З початковою освітою прийшов в армію, і під час служби пройшов 6-місячні курси молодших командирів. Після демобілізації в 1937 переїхав в Бердяуш. У 1939 році працював шляхообходчиком на залізничній станції «В'язова» Південно-Уральської залізниці (Челябінська область).

У Червоній армії в 1936—1937 роках і з червня 1941 року. Призваний Катав-Івановським райвійськкоматом Челябінської області. У діючій армії з травня 1942 року.

Командир відділення 63-го окремого лижного батальйону (3-я ударна армія, Калінінський фронт) кандидат у члени ВКП(б) сержант О. С. Головін 20 травня 1942 року в районі села Ступіно Великолукського району Псковської області, беручи участь у відбитті атаки, підпустивши атакуючих гітлерівців на близьку відстань, вогнем з кулемета змусив їх до втечі. Ворог залишив на полі бою 70 трупів своїх солдатів і офіцерів.

25 травня 1942 р. в бою біля села Пасино О. С. Головін гранатами знищив ворожий дзот, у якому перебували 15 гітлерівців. У цьому ж бою він підірвав ще два дзоти з солдатами супротивника. Його приклад наслідували інші бійці батальйону. В результаті цього бою батальйоном знищено 28 ворожих дзотів і кілька десятків ворожих солдатів і офіцерів; село Пасино визволено від німецько-фашистських загарбників.

24 червня 1942 року сержант О. С. Головін, перебуваючи в складі розвідувальної групи в тилу противника, знищив групу фашистів з семи чоловік і захопив важливі документи. Поранений у цьому бою.

Після одужання служив розвідником на Калінінському фронті у складі 93-ї стрілецької дивізії.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 30 січня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені мужність і героїзм у боях з німецько-фашистськими загарбниками сержантові Головіну Олексію Степановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1040)[2][3].

Після другого поранення в лютому 1943 року О. С. Головін направлений на роботу в райвійськкомат с. Улу-Теляк Улу-Теляцького району (зараз Іглінський район) Башкирської АСРР інструктором всеобучу.

З 1945 року лейтенант О. С. Головін — в запасі.

Працював завгоспом у Улу-Теляцькій лікарні до 1950‑х рр.

На пенсії О. С. Головін переїхав у місто-герой Волгоград, де помер 5 травня 1981 року.

Похований у Волгограді.

Його ім'я занесено на дошку Вічної Слави на Поклонній горі в Москві.

Ім'ям Героя Радянського Союзу Олексія Степановича Головіна названа вулиця в Бердяуші, на якій він жив.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. а б Головин Алексей Степанович. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 18 листопада 2018. 
  2. Подвиг Народа [Архівовано 19 листопада 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему и рядовому составу Красной Армии» от 30 января 1942 года [Архівовано 18 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1943. — 7 февраля (№ 6 (212)). — С. 1