Говорухін Іван Ілліч

Іван Ілліч Говорухін
Народження	29 серпня 1919; с. Катеніно Варненський район Челябінська обл.
Смерть	27 березня 1944 (24 роки); Миколаїв
Країна	СРСР
Вид збройних сил	ВМФ СРСР
Рід військ	Військово-морський флот
Роки служби	1940–1944
Звання	матрос
Війни / битви	німецько-радянська війна
Медаль «За бойові заслуги»

Говорухін Іван Ілліч (нар. 29 серпня 1919(19190829) — 27 березня 1944) — Герой Радянського Союзу, радіст 384-го окремого батальйону морської піхоти Одеської військово-морської бази Чорноморського флоту, матрос.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Говорухін.

Біографія ред.

Народився 29 серпня 1919(19190829) року у селі Катеніно Варненського району Челябінської області у родині селянина. Отримав початкову освіту. Працював трактористом у колгоспі.

У травні 1940 року був призваний до лав Червоної Армії, служив телефоністом у стрілецьких частинах Чорноморського флоту СРСР.

У квітні 1943-го був переведений до 384-го окремого батальйону морської піхоти Чорноморського флоту, а восени того ж року брав участь у десантних операціях по визволенню Таганрога, Маріуполя та Осипенко, за що був нагороджений медалями «За бойові заслуги» та «За відвагу».

Брав участь у боях на Кінбурнскій косі, визволенні селищ Миколаївської області Олександрівка, Богоявленське та Широка Балка.

Подвиг ред.

Докладніше: Десант Ольшанського

У другій половині березня 1944-го увійшов до складу десантного загону під командуванням старшого лейтенанта Костянтина Ольшанського. Завданням десанту було полегшення фронтального удару радянських військ в ході визволення Миколаєва, яке було частиною Одеської операції.

У ніч з 25 на 26 березня 1944 року десант на рибальських човнах перетнув Бузький лиман і висадився в районі Миколаївського морського порту. Протягом двох діб десантники відбили 18 атак супротивника, знищивши за цей час близько 700 ворожих солдатів і офіцерів, кілька танків і гармат супротивника. Коли 28 березня до Миколаєва увійшли радянські війська, з 68-ми десантників у живих залишилося 12, троє з яких померли від ран і отруєння газами того ж дня, ще один — 10 квітня. Інші героїчно загинули в бою, серед них і матрос Іван Говорухін.

Похований у братській могилі в місті Миколаєві у сквері 68-ми Десантників.

Вшанування пам'яті ред.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 квітня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому відвагу і героїзм матросу Говорухіну Івану Іллічу було присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Нагороджений орденом Леніна, медаллю «Золота Зірка», медаллю «За бойові заслуги», медаллю «За відвагу».

Література ред.

Герман Хасхачих. Десант Ольшанского. Архів оригіналу за 25 квітня 2012. Процитовано 7 листопада 2015.
Медведев Н. Я. Нас было 68 / Литературная запись Ивана Жигалова. — М. : ДОСААФ, 1966. — 50 000 прим. — ISBN ?.
Божаткин М. И. Десант принимает бой. — Николаев : Возможности Киммерии, 1998. — 379 с. — ISBN ???, ББК СТ 63.3(4УКР-4МИК).
Решетник Ю. (25 березня 2011). Легендарный десант: взгляд из XXI века. Вечерний Николаев № 34 (3050). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 листопада 2015.

Посилання ред.

Говорухін Іван Ілліч на сайті «Герои страны» [Архівовано 10 червня 2012 у WebCite](рос.)