Гнозис

Гно́зис (грец. γνώσις – «знання») – філософський термін для позначення «знання», «пізнання», «пізнавання», «спізнавання». Філософи використовують гнозис для визначення духовного знання освіченої людини й описують його як пряме емпіричне знання надприродного або божественного. Термін походить із класичної античної філософії. Особливого поширення він набув за часів раннього християнства та його полеміки з гностицизмом. Це не «просвітленість», яка розуміється в загальному сенсі, як «осявання» чи «пізнавання» (грец. διαφωτισις),^[1] але просвітленість, яка стверджує існування надприродного.

Гнозис у психології ред.

Нейропсихологія та невропатологія визначають гносис або гно́зію як збірне поняття для процесів перцептивної категоризації (розпізнання) стимулів різної модальності (наприклад, зоровий і слуховий гнозис, стереогноз тощо).

Порушення гносису — агнозія. ^[2]

Вплив на сучасну культуру ред.

Ряд сучасних окультних течій, зокрема «хаос-магія», позначає через гнозис змінений стан свідомості (обізнаності), в якому бажання «магічним чином» мають силу.
Філіп Дік ґрунтовно зацікавився гностицизмом і цьому присвячені певні романи з його доробку. Найвідмітнішою є трилогія «VALIS: Ширококрая активна жива система штучного інтелекту^[en]».(англ.)
У популярному культовому мюзиклі «Hedwig and the Angry Inch^[en]»(англ.) протеже/коханий/суперник Гедвіґа бере собі сценічне ім'я «Томі Гнозис».
У романі «Невідома Магдалена» Кі Лонгфелоу^[en] розробляє в центрі сюжету досвід грозису Марії Маґдалини та її супутника Ісуса Христа.
Ворожі примари у серії відеоігор Xenosaga для PlayStation 2 і Nintendo DS відомі як гнозиси.