Відкрити головне меню

Глушіння свердловин (рос. глушение скважин, англ. shutoff of wells, killing of wells; нім. Bohrlochabsperrung f) – припинення фонтанування пластового флюїду зі свердловини шляхом закачування в неї спец. рідини. Здійснюється шляхом штучного підвищення вибійного тиску до величин, що перевищують пластовий тиск. Необхідне для поточного і капітального ремонтів свердловин, припинення аварійних викидів пластового флюїду. Осн. питання, що вирішуються при Г.с.: вибір робочої рідини і режиму її закачування у свердловину. Вимоги до робочої рідини: забезпечення мінімального проникнення фільтрату і твердих частинок з робочої рідини в привибійну зону пласта-колектора, стабільність рідини при контактуванні з пластовою водою; недопущення взаємодії фільтрату з глинистим матеріалом в пласті-колекторі; запобігання утворенню нерозчинних осадів у поровому просторі пласта. Як рідину використовують нафту, воду, бурові розчини на водній і вуглеводневій основах (останні найефективніші).

Рідина глушінняРедагувати

Див. Рідина глушіння

Рідина глушіння (рос. жидкость глушения; англ. kill fluid; нім. Dämpfungsflüssigkeit f) – рідина, призначена для глушіння свердловин. Вона повинна мати достатню в’язкість, високу тиксотропію (здатність перетворюватися з рухомої рідини на гель) для того, щоб запобігти поглинанню продуктивним пластом. Але в той же час кінцеві величини характеристик структурно-механічних властивостей рідини глушіння не повинні бути надто високими, оскільки рідина, яка має велику статичну напругу зсуву (СНЗ) і проникла в привибійну зону пласта, настільки загущується, що не може бути видалена із неї при градієнтах тиску, створюваних у ході освоєння, а також потоком пластових флюїдів під час експлуатації свердловини. У результаті проникність пласта і, як наслідок, продуктивність свердловини будуть погіршені. Величини в’язкості і характеристик структурно-механічних властивостей рідин глушіння можуть регулюватися застосуванням загущувачів, поверхнево-активних речовин і т.д. Корозійне й абразивне діяння рідини глушіння як на наземне, так і на підземне устаткування, повинно бути незначним або не проявлятися. На швидкість корозії може помітно впливати йонний склад води, а також різні колоїдно-хімічні домішки, що містяться в ній. До агресивних належать йони Cl і HS. При цьому, з підвищенням температури води швидкість хімічної (електрохімічної) реакції, яка призводить до корозії металів, збільшується приблизно в 2–3 рази на кожне підвищення в 10 °С.

Методи глушіння свердловинРедагувати

В залежності від обстановки, що склалася, використовують різі методи глушіння свердловин. При двох стадійному способі глушіння операція по глушінню складається із двох частин. Спочатку вимивають флюїд із свердловини, а потім закачують обважнений буровий розчин необхідної густини. Вимивають флюїд підтримуючи постійним тиск на бурових насосах, який складається із гідравлічних втрат тиску, тиску зафіксованого після закриття свердловини та додаткових 0,5-1,0 МПа. Після вимивання флюїду, тиск в трубах, під час закачування бурильних труб буровим розчином, поступово знижують до тику гідравлічних втрат при промивці обважненим буровим розчином.

При непреривному способі, глушіння свердловини ведеться за один цикл, шляхом закачування зразу обваженого розчину потрібної густини.

При способі очікування і обважнення спочатку приготовляють розчин потрібної густини, а потім вимивають флюїд обважненим буровим розчином.

Метод ступінчатого глушіння свердловини використовується в тих випадках, коли за один раз не можна досягнути повного видалення флюїду через недопустимо високий тиск на усті, який недопустимий для обсадної колони. На першій ступені тільки зменшується об‘єм припливу флюїду.

При кожному способі можна підрахувати тиски, які очікуються на усті при вимиванні газу, побудувати графіки залежності тиску від об‘єму закачаного розчину. Розробляються карти глушіння свердловини.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Мислюк М. А., Рибчич І. Й., Яремійчук Р. С. Буріння свердловин: Довідник: У 5 т. – К.: Інтерпрес ЛТД, 2002. – Т. 1: Загальні відомості. Бурові установки. Обладнання та інструмент. – 303 с. Т. 5: Ускладнення. Аварії. Екологія. – 372 с.
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
  • Білецький В. С. Основи нафтогазової інженерії [Текст]: підручник для студентів вищих навчальних закладів. / Білецький В. С., Орловський В. М., Вітрик В. Г. - Львів: «Новий Світ- 2000», 2019 – 416 с.

Інтернет-ресурсиРедагувати