Глухий м'якопіднебінний африкат
приголосний звук
Глухий м'якопіднебінний африкат — приголосний звук, що існує в деяких людських мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті представляється наступними символами: ⟨k͡x⟩ and ⟨k͜x⟩, еквівалентний символ X-SAMPA: k_x. Допустимий запис без риски, тобто як ⟨kx⟩ у МФА або kx у X-SAMPA.
| Глухий м'якопіднебінний африкат | |
|---|---|
| kx | |
| Номер МФА | 109 140 |
| Кодування | |
| X-SAMPA |
k_x |
| Звучання | |
|
| |
У деяких мовах є глухий передм'якопіднебінний африкат[1], місце артикуляції якого ближче до рота, ніж у типового м'якопіднебінного, однак не настільки, як у глухого твердопіднебінного африката.
Аналогічно, у деяких мовах є глухий зам'якопіднебінний африкат[2], що артикулюється трохи далі, ніж типовий м'якопіднебінний, однак не так далеко, як глухий язичковий африкат.
Особливості ред.
- Спосіб творення — несибілянтний африкат.
- Місце творення — м'якопіднебінне, тобто він артикулюється задньою спинкою язика на м'якому піднебінні.
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Поширення ред.
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| Нідерландська | Діалект Орсмааль-Ґуссенховен[3] | blik | [ˈblɪk͡x] | 'тарілка' | Можливий алофон /k/ перед зупинкою[3]. |
| Грецька | Запозичення з давньогрецької | σάκχαρο | [ˈsak͡xaro] | 'цукор (у крові)' | |
| Англійська | Загальний Кокні[4] | cab | [ˈk͡xɛˑb̥] | 'таксі' | Можливий алофон /k/ на початку слова, між голосними та наприкінці слова[5]. |
| Новозеландський діалект[6] | Алофон /k/ на початку слова[6]. | ||||
| Діалект північного Вельсу[7] | [ˈk͡xaˑb̥] | Алофон /k/ на початку та наприкінці слова; варіюється з дуже придиховим [kʰ][7]. | |||
| Літературна вимова[8] | Інколи алофон /k/[8]. | ||||
| Скауз[9] | Можливий алофон /k/ на початку складу та наприкінці слова[9]. | ||||
| Німецька | Австрійська[10] | Kübel | [ˈk͡xyːbœl] | 'відро' | Можлива вимова /k/ перед передніми голосними[10]. |
| Баварські діалекти Тіроля | Kchind | [ˈk͡xind̥] | 'дитина' | ||
| Швейцарські діалекти, алеманський діалект півдня Бадена-Вюртемберга | Sack | [z̥ɑk͡x] | 'сумка' | Може бути язичковим [q͡χ] у деяких діалектах. | |
| Корейська[11] | 크다 (keuda) | [k͡xɯ̽da] | 'великий' | Алофон /kʰ/ перед /ɯ/[11]. | |
| Лакота | lakhóta | [laˈk͡xota] | 'Лакота' | Алофон /kʰ/ перед /a/, /ã/, /o/, /ĩ/, та /ũ/. | |
| Навахо | kǫʼ | [k͡xõʔ˩] | 'вогонь' | Алофон /kʰ/ перед задніми голосними /o, a/. | |
| Словенська | sikh | [ˈs̪îːk͡x] | 'сикх' | Трапляється рідко, лише в запозиченнях. | |
| Коса | — | Записується сполукою літер <krh>. Фонемічно розрізняється з /kʼ, kʰ, ɡ̊ʱ, kxʼ, kxʰ, x, ɣ̈/. | |||
| Кхонг | [ǁ͡kxʼâã] | 'трава' | Використовується у легенево-контурних кліках[en][уточнити переклад]. | ||
Примітки ред.
- ↑ англ. voiceless pre-velar affricate
- ↑ англ. voiceless post-velar affricate
- ↑ а б Peters, (2010), p. 240.
- ↑ Wells, (1982), pp. 322-323.
- ↑ Wells, (1982), p. 323.
- ↑ а б Bauer et al., (2007), p. 100.
- ↑ а б Penhallurick, (2004), pp. 108-109.
- ↑ а б Cruttenden, (2014), p. 172.
- ↑ а б Wells, (1982), p. 372.
- ↑ а б Moosmüller, Schmid та Brandstätter, (2015), p. 341.
- ↑ а б Shin, Kiaer та Cha, (2012), p. 77.
Примітки ред.
- Bauer, Laurie; Warren, Paul; Bardsley, Dianne; Kennedy, Marianna; Major, George (2007), New Zealand English, Journal of the International Phonetic Association, 37 (1): 97—102, doi:10.1017/S0025100306002830
- Cruttenden, Alan (2014), Gimson's Pronunciation of English (вид. 8th), Routledge, ISBN 9781444183092
- Moosmüller, Sylvia; Schmid, Carolin; Brandstätter, Julia (2015), Standard Austrian German, Journal of the International Phonetic Association, 45 (3): 339—348, doi:10.1017/S0025100315000055
- Penhallurick, Robert (2004), Welsh English: phonology, у Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive (ред.), A handbook of varieties of English, т. 1: Phonology, Mouton de Gruyter, с. 98—112, ISBN 3-11-017532-0
- Peters, Jörg (2010), The Flemish–Brabant dialect of Orsmaal–Gussenhoven, Journal of the International Phonetic Association, 40 (2): 239—246, doi:10.1017/S0025100310000083
- Shin, Ji-young; Kiaer, Ji-eun; Cha, Jae-eun (2012), The Sounds of Korean, Cambridge University Press, ISBN 9781107030053
- Wells, John C. (1982), Accents of English 2: The British Isles, Cambridge: Cambridge University Press, ISBN 0-521-24224-X