Гладуш Віктор Дмитрович
Віктор Дмитрович Гладуш (10 січня 1937, Мишурин Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР — 8 жовтня 2010, Київ, Україна) — український державний і політичний діяч, дипломат, академік Академії інженерних наук України. Член Ревізійної комісії КПУ в 1981—1986 р. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1986—1990 роках. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання (1985—1990 роки). Народний депутат України 2-го скликання (1994—1998 роки).
| Віктор Дмитрович Гладуш | ||||
 | ||||
| ||||
|---|---|---|---|---|
| 29 лютого 1992 — 28 вересня 1992 | ||||
| Народження: |
10 січня 1937 Мишурин Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Смерть: |
8 жовтня 2010 (73 роки) Київ, Україна | |||
| Поховання: | Байкове кладовище | |||
| Національність: | українець | |||
| Країна: |
 СРСР Україна | |||
| Освіта: | Дніпропетровський металургійний інститут | |||
| Партія: | КПРС | |||
| Нагороди: | СРСР:
Україна:
| |||
Біографія
ред.Народився 10 січня 1937 року в селі Мишуриному Розі Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.
Освіта
ред.У 1959 році закінчив Дніпропетровський металургійний інститут за спеціальністю інженер-механік.
Кар'єра
ред.З 1959 по 1960 рік — вальцювальник, старший вальцювальник сортопрокатного цеху Криворізького металургійного заводу імені Леніна;
З 1960 по 1968 рік — змінний, старший майстер дротового стану Криворізького металургійного заводу імені Леніна;
З 1968 по 1976 рік — начальник стана, начальник цеху блюмінга-2 Криворізького металургійного заводу імені Леніна;
З 1976 по 1978 рік — головний прокатник Криворізького металургійного заводу імені Леніна;
З 1978 по 1980 рік — начальник виробничого відділу Криворізького металургійного заводу імені Леніна;
З 1980 по 1981 рік — головний інженер комбінату «Криворіжсталь» імені Леніна;
З 1981 по 1986 рік — директор комбінату «Криворіжсталь» імені Леніна;
З 1986 по 1987 рік — заступник Міністра чорної металургії України;
З 20 серпня 1987 по жовтень 1990 року — заступник Голови Ради Міністрів УРСР з питань галузей важкої промисловості[1];
З 5 червня 1991 рік — державний міністр з питань промисловості і транспорту УРСР[2];
З 29 лютого 1992 по 28 вересня 1992 року — Міністр промисловості України[3][4];
З 7 жовтня 1992 по 19 лютого 1993 року — Надзвичайний та Повноважний Посол Україні в Латвії та Естонії за сумісництвом[5];
З січня 1993 року — заступник[6], перший заступник міністра зовнішніх економічних зв'язків України;
З 1994 по 1998 рік — Народний депутат України 2-го скликання[7];
З 1998 по 2005 рік — віце-президент Української асоціації підприємств чорної металургії.
Помер 8 жовтня 2010 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).
Відзнаки і нагороди
ред.Почесний металург СРСР, Заслужений металург України. Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «За заслуги» III ступеня (січень 1997)[8].
Примітки
ред.- ↑ Постанова Верховної Ради УРСР від 25 липня 1990 року № 70-XII «Про призначення тов. Гладуша В.Д. Заступником Голови Ради Міністрів Української РСР»
- ↑ Постанова Верховної Ради УРСР від 5 червня 1991 року № 1146-XII «Про призначення Державного міністра з питань промисловості і транспорту Української РСР»
- ↑ Указ Президента України від 29 лютого 1992 року № 116/92 «Про призначення Міністра промисловості України»
- ↑ Указ Президента України від 28 вересня 1992 року № 487/92 «Про Міністра промисловості України»
- ↑ Указ Президента України № 494/92 від 7 жовтня 1992 року. Архів оригіналу за 18 листопада 2011. Процитовано 15 жовтня 2010.
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1992 року № 737 «Про призначення Гладуша В.Д. заступником Міністра зовнішніх економічних зв'язків України».
- ↑ Офіційний сайт Верховної Ради України
- ↑ Указ Президента України від 24 січня 1997 року № 74/97 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги"»
Джерела
ред.- Офіційна Україна сьогодні [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]