Відкрити головне меню

Макар (Марк) Юхимович Гичкін (9 лютого 1903, Миколаїв, Херсонська губернія, Російська імперія — 1989, Миколаїв, Українська РСР, СРСР) — радянський футболіст, нападник.

Ф
Марк Гичкін
Особові дані
Повне ім'я Макар Юхимович Гичкін
Народження 9 лютого 1903(1903-02-09)
  Миколаїв, Російська імперія
Смерть 1989(1989)
  Миколаїв, СРСР
Громадянство Україна
Позиція нападник
Професіональні клуби*
?—1924 СРСР «Всеобуч» (Миколаїв)
1924—1931 СРСР «Местран» (Миколаїв)
1933 СРСР «Динамо» (Миколаїв)
1936—1940 СРСР «Харчовик» (Одеса) 95 (17)
1946 СРСР «Суднобудівник» (Миколаїв) 5 (0)
Тренерська діяльність**
1949 СРСР «Суднобудівник» (Миколаїв)
1951 СРСР зб. м. Миколаєва
1952—1954 СРСР «Червоний Прапор» (Миколаїв)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Зміст

Ігрова кар'єраРедагувати

Уродженець міста Миколаєва. Грав у миколаївських командах «Всеобуч», «Местран» і «Динамо». З "Местраном" ставав переможцем і призером першості міста. Більше десяти років виступав за збірну Миколаєва, у складі якої двічі ставав призером чемпіонатів УРСР (1927 срібло і 1928 бронза). 12 вересня 1928 року брав участь у першому міжнародному матчі головної команди міста зі збірною робочого спортивного союзу ТУЛ (Фінляндія). Миколаївські футболісти виграли з рахунком 3:1, і один з м'ячів у ворота фінів забив Гичкін.

Пізніше відомого футболіста запросили в Одесу, де він продовжив виступи у «Динамо» і «Харчовику»[1]. У довоєнних чемпіонатах СРСР провів близька ста матчів (з них майже 50 у вищій лізі СРСР) і забив 17 м'ячів. Регулярно виступав за збірну Одеси.

Під час радянсько-німецької війни Гичкін воював, був нагороджений бойовими орденами і медалями. Після війни повернувся до Миколаєва. У 1946 році, коли «Авангард» відновив виступи в чемпіонатах СРСР, Макар провів у складі команди 5 матчів. На той момент йому було 43 роки.

Тренерська кар'єраРедагувати

У 1949 році в тандемі з Леонідом Орєховим тренував миколаївський «Суднобудівник». У 1951 році очолював збірну Миколаєва. У 1952 році став головним тренером аматорської команди «Червоний Прапор» (Миколаїв), з якою в тому ж році завоював срібні медалі чемпіонату УРСР.

ДосягненняРедагувати

Гравець
Тренер

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати